Місія України при НАТО

, Київ 13:16

Вадим Пристайко, глава Місії України при НАТО: "Позиція НАТО залишається непохитною: Росія має забратися з України"

24 жовтня 2017, 16:06

Новий посол України в Альянсі розпочав важливий етап своєї дипломатичної кар'єри у період повернення політики держави до євроатлантичного курсу, кінцевою метою якого є  набуття членства в НАТО.

Про амбітні плани політичного і дипломатичного партнерства України з Північноатлантичним альянсом в умовах протистояння російській агресії посол Вадим Пристайко розповів в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі.

- Пане посол, на початку традиційне, але важливе запитання. Які завдання поставив вам Президент України після вашого призначення на пост глави Місії України при НАТО?

- Завдання одне і дуже конкретне: зробити все, щоб забезпечити безпеку України. Яким чином? У цій організації ми маємо набути всіх наших спроможностей. І головна політична мета - це стати членом НАТО. Але на даному етапі ми маємо отримати сприяння, допомогу від Альянсу, поради, щоб наша країна стала потужнішою і змогла вистояти у протистоянні, яке зараз відбувається.

- Як просувається на даному етапі питання щодо пропозиції України до НАТО розпочати консультації про подачу заявки на отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі? Можливо, поки що доцільно почекати у контексті так званого стратегічного терпіння, щоб знайти більш сприятливий геополітичний момент для цього?

- Так, у цьому процесі є різні підходи, зокрема, щодо того, коли це краще робити. Чи подавати заявку, коли вже буде результат, наприклад у 2020 році, який ми визначили, як етап, коли Україна досягне стандартів НАТО і зможе продемонструвати, наскільки держава просунулася на багатьох напрямах, передусім, в оборонній сфері. Є така ідея використати саме той момент. Це буде слушна нагода сказати: бачите, ми виконали, що обіцяли.

Водночас, цей діалог вже й одразу започаткований. З моменту першої моєї розмови з генеральним секретарем Альянсу, коли я передав йому листа від Президента України, там йшлося про те, що наше головне політичне завдання - набути членство в НАТО. Але для того, щоб цього досягти, треба розпочати діалог та отримати План дій щодо членства і виконувати його.

Не треба забувати, що ми вже десятий рік виконуємо наші національні програми співробітництва з НАТО (РНП - ред.), які відповідають очікуванням союзників у рамках ПДЧ. Ми адаптуємо програму кожний рік, і цього року буде новий, дуже важливий етап, коли матимемо абсолютно нову РНП.

- Які союзники в Альянсі відкрито, або неофіційно, або потенційно можуть блокувати надання Україні ПДЧ чи навіть попередні консультації про це?

- На це запитання не можна відповісти дипломатично. Не тому, що ми не хочемо, але це шкодить нашій роботі. Якщо зараз оприлюднювати позиції, які ми знаємо, то один конкретний союзник, поведінка якого мене турбує. Зокрема, йдеться про відкриту заяву міністра закордонних справ Угорщини Сіарто про намір блокувати Україну в Європейському Союзі. Я не чув від угорського міністра позицію щодо НАТО. Зустрічаюся цього тижня з послом Угорщини. Сподіваюся, що наші угорські колеги розуміють, що виносити двосторонні питання на рівень такої важливої безпекової організації як НАТО - це не зовсім коректно. Будемо сподіватися, що цього не станеться.

- Цього тижня у Брюсселі пройде п'яте після 2014 року засідання Ради НАТО-Росія на рівні постійних представників. Як відомо, політика Альянсу відносно РФ залишається нібито незмінною. НАТО призупинило практичну співпрацю з Москвою, але залишає відкритими канали для політичного і дипломатичного діалогу. Відносно цього засідання, у частині російської агресії проти України, які позиції Київ і Альянс погодив, скоординував, щоб натівська сторона донесла їх до російської?

Питання України завжди залишається у порядку денному цих засідань. Так, це позиція НАТО - продовжувати такі засідання, щоб дотримуватися двох підходів відносно Росії: з одного боку, зміцнювати оборону і стримування, а з іншого - є необхідність підтримувати контакт, щоб намагатися розуміти один одного.

Формат Ради НАТО-Росія викликає багато критики від тих, хто вважає, що з агресором взагалі не треба підтримувати зв'язок. Але є частина націй, які все ще вірять, що Росії просто треба роз'яснювати, щоб вона зрозуміла та відчепилася від України. Очевидно, що ми як держава, яка воює, не розуміємо такої тактики. Але треба усвідомлювати, що НАТО як організація, має право на свій підхід та несе відповідальність перед своїми народами про те, як можна запобігти повномасштабному протистоянню з Росією.

Проте питання України завжди залишається номером один. Наскільки відомо, Москва завжди намагається це питання зняти, але НАТО щоразу повертається до нього і каже, що це є обов'язковою умовою проведення засідання. Російська сторона з цим погоджується, але щоразу намагається це розбавити, знизити актуальність цього питання. Але НАТО залишається непохитним: Росія має зібратися з України, анексія Криму не визнається, Москва повинна виконувати Мінські домовленості.

- Минулого тижня секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов переніс свій перший візит до штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Про причини відкладення візиту в РНБО розповіли. Але, відтак, коли ця подія може відбутися?

- Є технічний підхід до цього питання. Готуються візити високого керівництва, у проведенні яких завжди є ризики, що вони можуть не відбутися через інші відповідальні справи. Партнери з розумінням ставляться до такого підходу. На жаль, вже вдруге такий візит не відбувся. Але після мого прохання про перенесення цього візиту союзники визначають інші дати. Ми працюємо над іншими альтернативними варіантами приїзду Олександра Турчинова та його зустрічі з генсеком і союзниками.

- Чи планується візит міністра оборони України до Брюсселя для участі у міністерський зустрічі НАТО 9-10 листопада? Який для нас визначається порядок денний засідання глав військових відомств та партнерів?

- Цей візит ще знаходиться під питанням. Адже ми плануємо до кінця року також візит високого рівня і проведення на початку грудня Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.

- Як просувається ініціатива Президента України щодо започаткування нового трастового фонду з допомоги від Альянсу в проведенні психологічної реабілітації українських військових, які відбивали російську агресію?

- Це поки опрацьовується. Має бути визначена країна, яка цим займеться. Взагалі питання наповнення трастових фондів не є ідеальним. До 100% фонди ще не наповнені. Але ми працюємо, щоб покращити наповнення. Тут також є пріоритети, наприклад, щодо трастового фонду з розмінування. Адже це пов'язане із безпекою нашого народу - і цивільних, і військових. І тут є реальне просування.

- Генеральний секретар НАТО оголосив про проведення 11-12 липня 2018 року саміту Альянсу в Брюсселі. Який порядок денний цього заходу може бути визначений для України?

- Для України пріоритетом є проведення спеціального засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, на яке буде запрошений Президент.

Зараз Місія працює над цим. Також до того часу будуть підбиті підсумки імплементації комплексної всеосяжної програми підтримки України з боку Альянсу, роботи трастових фондів. Можна буде заявити про виконання певного етапу для нас. Також, як планується, до того моменту ми отримаємо підтримку щодо нашої заявки про приєднання до програми розширених можливостей для особливих партнерів (Enhance Opportunity Program). Тобто Україну мають запросити до цієї програми. Ми працюємо над цим.

- Чи може це стати певним проміжним етапом до подачі заявки на вступ до НАТО та отримання ПДЧ?

- Я б не назвав це проміжним етапом. Адже до цієї програми залучені різні блоки країн. Одні залишаються у рамках такого посиленого партнерства і не збираються отримувати ПДЧ. Але є країна, як Грузія, яка прагне отримати ПДЧ, або й переступити через цей етапі і одразу стати членом НАТО.

- Вже кілька років, як в НАТО і в Євросоюзі порушується і обговорюється питання так званого «військового Шенгену». Зокрема, міністр оборони Нідерландів і колишній командувач збройних сил США у Європі активно просувають такий режим щодо максимально спрощеного пересування військових контингентів, озброєння, техніки, матеріалів через кордони країн членів, зокрема, НАТО. Яка ваша думка про це, чи може України, як партнер, долучитися до цього можливого міжнародно-правового порядку в Європі?

- Слово «Шенген» тут використовується просто за аналогією. І ці угоди не мають нічого спільного. Доступ збройних сил інших держав на територію України регулюється парламентом. Це позитивна ідея - для України вирішити, який чином ми можемо приєднатися до цього. Але це не стосується російських танків.

- Ураховуючи набутий бойовий досвід та накопичений військовий потенціал України у протистоянні збройній агресії та розв'язаної Росією гібридній війні, чим Київ сьогодні може бути корисним для Альянсу та окремих союзників і партнерів?

- Поки ми не можемо стати донором безпеки, адже треба вирішити питання безпеки на власній території. Відносно набутого реального досвіду, то він, беззаперечно, цікавий для НАТО. Йдеться і про гібридні виклики, і кіберзлочинність, яка підтримується російським урядом, російськими спеціальними службами.

Навіть досвід ведення бою. В Європі вже давно не пам'ятають, коли війська сходилися у рукопашну, або ж як риють окопи...

На жаль, Україна це знову проходить. Йдеться й про досвід протидії у використанні росіянами новітньої техніки, засобів радіотехнічної боротьби, дронів, усього іншого, що вони випробовують на нас. Всіма цими даними, як би вони важко не отримувалися, ми готові поділитися з Альянсом, і в НАТО це цінують.

Джерело:  |  Укрінформ Автор: Андрій Лавренюк

Останні інтерв`ю

Вадим Пристайко, Глава Місії України при НАТО: Шлях для надання Україні летальної зброї в Альянсі відкритий | 05 січня, 12:47

Рік євроатлантичної України у партнерстві з НАТО приніс багато досягнень, але завершився й певними проблемними для Києва моментами. Про плани виходу наступного року на вищий рівень співробітництва з Альянсом, розблокування поміж союзників надання Україні летальної зброї та політичний талант нинішнього генсека глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко розповів в інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі.
Інтерв`ю | Джерело: Укрінформ | Автор: Андрій Лавренюк

Київ занепокоєний активізацією контактів НАТО з РФ на тлі триваючої агресії в Україні – посол | 07 грудня 2017, 09:15

Представник України у НАТО нагадав, що через російську агресію в Україні НАТО припинило практичну співпрацю з РФ, залишивши відкритими дипломатичні контакти.
Інтерв`ю | Джерело: УНІАН | Автор: Ірина Сомер

Глава Місії

Контакти

Адреса: VA Building, NATO HQ, Bd. Leopold III,1110 Brussels Belgium. Переглянути на мапі
Телефон: + 32 (2) 707 27 24
Факс: +32 (2) 707 27 28
Ел. пошта: pm_nato@mfa.gov.ua