Міжнародна організація Франкофонії (МОФ) створена в 1970 р. у Ніамеї (Нігер) за ініціативою президентів Л.Сенгора (Сенегал), Х.Діорі (Нігер) та Х.Бургіби (Туніс) та за сприяння принца Н.Сіанука (Камбоджа) і президента Франції Ж.Помпіду під назвою Агентство культурного та технічного співробітництва. У 2005 р. Організація отримала назву Міжнародна організація Франкофонії. Головне покликання Організації – сприяння розвитку різнопланового співробітництва між повністю або частково франкомовними державами світу.
Коло інтересів МОФ є досить широким і, окрім питань мовно-культурної проблематики, включає такі актуальні напрями міжнародного співробітництва, як:
Організацією укладено угоди про співробітництво з численними міжнародними організаціями (зокрема ООН, ЄС, Африканським союзом) МОФ також тісно взаємодіє зі Світовим Банком, ЮНЕСКО, ФАО, ЮНІСЕФ, Африканським банком розвитку та ін.
Організація має представництва при ООН (у Нью-Йорку та Женеві) та при ЄС (у Брюсселі).
Персонал секретаріату МОФ, штаб-квартира якої розташована у Парижі, а також її регіональних представництв налічує близько 300 осіб.
Бюджет МОФ складає близько 85 млн євро, з яких 75% спрямовуються на реалізацію програм та проектів Організації.
До складу МОФ входить 54 повноправні члени: Албанія, Андорра, Бельгія, Бенін, Болгарія, Буркіна Фасо, Бурунді, Вануату, В'єтнам, Вірменія, Габон, Гаїті, Гвінея, Гвінея Бісау, Греція, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Екваторіальна Гвінея, Єгипет, Кабо Верде, Камбоджа, Камерун, Канада, Коморські острови, Конго, Кот-д'Івуар, Лаос, Ліван, Люксембург, Маврикій, Мавританія, Мадагаскар, Малі, Македонія, Марокко, Молдова, Монако, Нігер, Руанда, Румунія, Сент-Люсія, Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сейшельські острови, Співдружність Домініки, Того, Туніс, Центральноафриканська Республіка, Франція, Чад, Швейцарія) та уряди двох канадських провінцій - Квебеку і Нью-Брансвіку та французької спільноти Бельгії – Валоні-Брюссель.
Асоційовані члени – 3 країни: Гана, Катар, Кіпр.
Мають статус спостерігача 23 країни: Австрія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Домініканська Республіка, Естонія, Косово, Коста-Рика, Латвія, Литва, Мексика, Мозамбік, ОАЕ, Польща, Сербія, Словаччина, Словенія, Таїланд, Угорщина, Україна, Уругвай, Хорватія, Чехія, Чорногорія.
У зв'язку із внутрішньополітичною ситуацією призупинене членство в МОФ Таїланду та Центральноафриканської Республіки.
Найвищим форумом МОФ є конференція (саміт) глав держав і урядів країн франкофонії. Проводиться один раз на два роки. На самітах обговорюються найголовніші питання економічного, політичного та культурного співробітництва і приймаються Декларація та План дій. Під час саміту та у період до наступного саміту в МОФ головує глава держави чи уряду країни-організатора.
Останній, XV Cаміт Франкофонії відбувся у м.Дакар (Сенегал) 29 і 30 листопада 2014 р. Проведення наступного, XV Cаміту Франкофонії заплановано на жовтень-листопад 2016 року в Антананаріву (Мадагаскар).
Конференція міністрів Франкофонії (Міністерська конференція Франкофонії – МКФ), започаткована у 1991 році, забезпечує політичну наступність діяльності Організації між самітами. Очолюється міністром закордонних справ країни-господаря саміту, строк повноважень якого поширюється на один рік до саміту та один рік після нього.
Остання, 30-та МКФ відбулась напередодні саміту МОФ у м.Дакар (Сенегал) у листопаді 2014 року.
Наступна 31-ша Міністерська конфренція Франкофонії відбудеться 10-11 жовтня 2015 року у м.Єреван (Вірменія).
Постійна рада Франкофонії (ПРФ) є постійно діючим інституційним та політичним органом МОФ, до якого кожна країна-член МОФ призначає свого офіційного представника. Головним завданням Ради є підготовка та проведення самітів МОФ, забезпечення виконання рішень самітів і міністерських конференцій.
До складу цього органу МОФ входять персональні представники глав держав і урядів країн, що мають у МОФ статус повноправного члена, або асоційованого члена, або спостерігача.
З огляду на те, що штаб-квартира МОФ знаходиться в Парижі, персональними представниками в ПРФ призначаються, як правило, Посли відповідних країн-членів у Франції (у тому числі від України) та/або за сумісництвом – постійні представники цих країн при міжнародних організаціях, штаб-квартири яких розташовані у Парижі (ЮНЕСКО, ОЕСР).
Генеральний секретар МОФ, який є головною розпорядчою особою Організації і має статус міжнародного чиновника, головує у Постійній раді франкофонії та керує поточною роботою секретаріату МОФ. Цю посаду було вперше запроваджено у 1997 році на саміті МОФ у Ханої, і п’ять років її обіймав колишній Генеральний секретар ООН Бутрос Галі (Єгипет). На 9-му саміті МОФ у Бейруті (жовтень 2002 р.) Генеральним секретарем МОФ було обрано колишнього Президента Сенегалу Абду Діуфа (переобраний у вересні 2006 р. та жовтні 2010 р. на XIII Саміті у м.Монтрьо(Швейцарія).
На XIV-му самі МОФ (м. Дакар, Сенегал), у жовтні 2014 р. Генеральним секретарем МОФ було обрано пані Мікаель Жан (Канада).
Щороку 20 березня в Парижі відбуваються заходи в рамках Міжнародного дня Франкофонії, на які запрошуються представники 16 міжнародних і регіональних організацій та інституцій (ООН, ЮНЕСКО, Ліги арабських держав, Ради Європи, ЄС, ОБСЄ та ін.).
Україна отримала статус спостерігача у Міжнародній організації Франкофонії під час ХІ Саміту МОФ 28-29 вересня 2006 року у Бухаресті.
Приєднання України до МОФ було схвально сприйнято іншими її членами, які розцінили цей крок нашої держави як серйозний вияв її бажання розвивати широке міжнародне співробітництво, насамперед, з країнами Африки та Євросоюзу як на двосторонній основі, так і в рамках міжнародних організацій.
Приналежність до МОФ дала Україні можливість урізноманітнити канали співробітництва у сферах розвитку демократичних інститутів, модернізації освітніх процесів, участі у діалозі культур, а також посилити наші позиції у міжнародних організаціях, де широко представлені країни франкомовної спільноти.
Україна високо цінує діяльність МОФ у справі розвитку демократії, підтримання миру й стабільності у світі, просуванні культурного та лінгвістичного різноманіття. Членство України в цій Організації, членами якої є понад третина від загальної кількості країн-членів ООН (серед країн – членів МОФ 27 країн є членами ЄС, а 19 – ОБСЄ), розглядається як свідчення усвідомлення її важливої та вагомої ролі у подоланні сучасних викликів глобального та регіонального рівня.
Промовистим підтвердженням такої позиції МОФ можна вважати підсумковий документ 91-ї сесії ПРФ (м.Париж, 28.03.2014 р.), у якому Рада рішуче засудила «будь-яке порушення територіальної цілісності і суверенітету України», а 92-ї сесія ПРФ (м. Париж, 27 червня 2014 р.) ухвалила Резолюцію «Щодо ситуації в Україні», у якій засудила будь-які прояви зовнішнього втручання, спрямовані на підрив територіальної цілісності і суверенітету України та дестабілізацію ситуації в державі. Як наголошено у цьому документі, референдум в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 16 березня 2014, не має жодної юридичної сили і не може становити основу для зміни статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополь.
Рада також підтримала Мирний план Президента України Петра Порошенка з врегулювання ситуації на сході України.
Членство України у Міжнародній організації Франкофонії у статусі спостерігача дає нашій країні можливість бути представленою на високому рівні на конференціях міністрів та самітах Франкофонії і вести цілеспрямовану політико-дипломатичну роботу з просування інтересів України на усіх напрямках компетенції МОФ, у тому числі на двосторонньому рівні.
Окрім цього, участь нашої країни в діяльності Організації розглядається як ще одне підтвердження відданості України демократичним цінностям, як свідоцтво активної міжнародної позиції України, готовності відігравати важливу роль в укріпленні демократії, захисті прав людини, забезпеченні сталого розвитку країн та регіонів.
Україна виявляє готовність брати активну участь в різноплановій діяльності МОФ і робити свій внесок у реалізацію основних завдань міжнародного порядку денного - політичного, економічного, природоохоронного, гуманітарного або безпекового характеру.
На даний момент опрацьовується можливість участі України у програмі «Французька мова у дипломатичному та міжнародному житті», яка передбачає вивчення французької мови українськими держслужбовцями, які працюють або планують працювати у сфері міжнародних відносин. Передбачається, що Програмою, яка розрахована на 4 роки, буде охоплено близько 100 українських держслужбовців, 5-та частина з яких – дипломати.