Проведення самітів Україна – ЄС відбувається на підставі статті 5 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відповідно до якої «сторони проводять регулярні засідання в рамках політичного діалогу на рівні самітів».
Засідання самітів проводяться за участю Президента України, Президента Європейської Ради та Президента Європейської Комісії. Cаміти відбуваються кожного року почергово в Україні та Брюсселі.
Зустрічі у рамках самітів надають сторонам можливість на найвищому рівні підбити підсумки співробітництва між Україною та ЄС за рік, що минув, визначити пріоритети взаємодії на найближче майбутнє, обговорити розвиток ситуації в Україні та Європейському Союзі, а також узгодити позиції щодо актуальних міжнародних питань.
12-13 липня 2017 р. в Києві відбувся 19-й саміт Україна – Європейський Союз.
19-й саміт Україна – ЄС став історичним самітом у відносинах між Україною та ЄС, самітом – асоціації та безвізу, яким було завершено перший етап європейської інтеграції України.
Порядок денний саміту включав обговорення комплексу питань, пов’язаних з розвитком ситуації на сході України, включаючи стан імплементації Мінських домовленостей і наслідки окупації АР Крим і м. Севастополь. Крім того, розглянуто стан виконання Угоди про асоціацію і реалізацію внутрішніх реформ в Україні, а також надання з боку ЄС відповідної підтримки. Окрему увагу було приділено завершенню процесу ратифікації Угоди про асоціацію, запровадженню безвізового режиму для громадян України, співробітництву у сфері енергетики, імплементації поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ).
Ключові підсумки саміту:
1. Надано позитивну оцінку:
2. Підтверджено завершення процедури ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та набуття нею чинності з 1 вересня 2017 р., що започаткує якісно новий етап політичної та економічної інтеграції України з ЄС.
3. Обговорено кроки для активізації виконання Угоди про асоціацію, зокрема започаткування дискусії щодо здійснення оцінки впливу імплементації ПВЗВТ у контексті подальшої економічної інтеграції.
4. Задекларовано наміри України розпочати підготовчу роботу щодо визначення параметрів приєднання у перспективі до Митного Союзу з ЄС, Шенгенської зони, Спільного цифрового ринку, що стане потужним стимулом для реалізації економічних та секторальних реформ, зростанню торгівлі та інвестицій.
5. Домовлено про проведення наприкінці 2017 року – початку 2018 року у Брюсселі Міжнародної інвестиційної конференції по Україні.
6. Підтверджено незмінну підтримку ЄС у протидії агресії РФ проти України, єдність і солідарність у питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, у т.ч. у Криму.
7. Підтверджено позицію про збереження економічних та секторальних санкцій ЄС проти РФ до повного виконання Мінських домовленостей, практичним свідченням чого стало продовження санкції ЄС на наступні 6 місяців.
8. Засуджено протиправні дії Росії, які підривають логіку Мінського процесу (запровадження російського рубля, експропріація українських підприємств, визнання Російською Федерацією т.зв. документів). Обговорено можливі спільні кроки реагування на такі дії.
9. Підтверджено відданість політиці невизнання спроби незаконної анексії АР Крим та м.Севастополь та готовності продовжувати діалог з Україною з метою переходу від політики невизнання до політики деокупації Криму. Підтверджено відданість санкційній політиці у зв’язку з тимчасовою окупацією Криму, підтвердженням чому стало чергове продовження у червні обмежувальних заходів на наступні 12 місяців.
10. Підтверджено готовність ЄС відіграти провідну роль у відновленні Донбасу, зокрема шляхом впровадження окремої програми.
11. Засуджено системні порушення прав людини окупаційною владою у Криму та на Донбасі. Підтверджено необхідність запровадження міжнародних правозахисних механізмів на території Криму.
12. Висловлено спільний заклик звільнити усіх незаконно утримуваних українських громадян в Росії, на Кримському півострові та Донбасі.
13. Досягнуто принципової домовленості про формування неформальної робочої групи Україна-ЄС зі стратегічної комунікації для підвищення ефективності реагування на дезінформаційні кампанії Росії проти України та країн Європейського Союзу.
14. Підтверджено готовність ЄС продовжувати надавати фінансову і технічну допомогу Україні на шляху системних внутрішніх перетворень. Обговорено перспективи ухвалення нового довгострокового Плану підтримки України. Українська сторона наголосила на можливості використання фондів Зовнішнього інвестиційного плану ЄС для підтримки малого та середнього бізнесу.
15. Обговорено перспективи створення умов для поступового зниження плати за роумінг для мобільних дзвінків і передачі даних між Україною та країнами ЄС у рамках потенційного формування єдиного європейського комунікаційного простору.
16. Підтверджено солідарність з Україною у контексті забезпечення енергетичної безпеки та стратегічної ролі України як транзитної держави, зокрема задекларовано готовність ЄС виділити кошти на підтримку Фонду енергоефективності України.
17. Внесено пропозицію щодо проведення спільно з Європейською Комісією на початку 2018 р. міжнародного форуму щодо перспектив використання Газотранспортної системи України – «Потенційні можливості ГТС України для енергетичної безпеки Європи».
18. Скоординовано позиції сторін щодо недопущення реалізації російського проекту «Північний потік ІІ».
19. Задекларовано готовність ЄС до якнайшвидшого врегулювання питання щодо підписання Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС у форматі двосторонніх договорів з державами-членами ЄС.
20. Досягнуто домовленість про проведення 5-го Саміту Східного партнерства у Брюсселі 24 листопада 2017 р.
Таким чином 19-ий саміт Україна – ЄС став важливим етапом у процесі європейської інтеграції України в умовах дії Угоди про асоціацію та засвідчив подальшу підтримку з боку ЄС зусиль України у протидії зовнішній агресії і процесі здійснення внутрішніх реформ. Саміт дозволив лідерам України та ЄС узгодити та скоординувати підходи щодо зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції Києва та Брюсселя, а також спільного реагування на стратегічні виклики в умовах динамічних змін глобального політичного ландшафту.
24 листопада ц.р. у м.Брюсселі відбувся 18-й Саміт Україна – Європейський Союз.
18-й Саміт Україна – ЄС став першим самітом в умовах початку функціонування поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) з 1 січня 2016 р. та другим самітом в умовах імплементації політичної частини Угоди про асоціацію.
Порядок денний Саміту включав обговорення комплексу питань, пов’язаних з розвитком ситуації на сході України, включаючи стан імплементації Мінських домовленостей і наслідки окупації АР Крим і м.Севастополь. Крім того, розглянуто стан виконання Угоди про асоціацію і реалізацію внутрішніх реформ в Україні, а також надання з боку ЄС відповідної підтримки. Окрему увагу було приділено завершенню процесу ратифікації Угоди про асоціацію, перспективам запровадження безвізового режиму для громадян України, співробітництву у сфері енергетики, імплементації ПВ ЗВТ.
Керівництвом Євроінституцій надано чіткі сигнали на підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, відзначено зусилля нашої держави у протидії агресії з боку РФ, зокрема у контексті продовження санкційної політики ЄС, а також надано високу оцінку досягнутого прогресу у реалізації внутрішніх реформ і стабілізації фінансово-економічної ситуації в Україні.
Ключові підсумки Саміту:
1. Лідери України та ЄС відзначили європейські і демократичні прагнення українського народу. Підкреслено символізм проведення Саміту у третю річницю з початку Революції Гідності.
2. ЄС підтвердив свої зобов’язання рішуче підтримувати єдність, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України, а також сприяти мирному врегулюванню ситуації на Донбасі, про що свідчить оголошене рішення ЄС про виділення додаткових 5 млн. євро на підтримку СММ ОБСЄ. Було наголошено, що економічні санкції ЄС проти РФ зберігатимуться до повного виконання Мінських домовленостей. З боку ЄС підкреслено готовність відігравати провідну роль у відновленні та реконструкції Донбасу після врегулювання ситуації в ОРДЛО.
3. Лідери інституцій ЄС підтвердили відданість політиці невизнання незаконної анексії Російською Федерацією АР Крим та м.Севастополь, а також засудили триваюче погіршення ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму. Сторона ЄС підтвердила відданість дотриманню санкційної політики, у т.ч. через застосування обмежувальних заходів щодо РФ.
4. Керівництвом інституцій ЄС позитивно відзначено досягнутий Україною прогрес у впровадженні системних реформ, зокрема, що стосується боротьби з корупцією, реформи системи юстиції, енергетичної сфери, стабілізації фінансової і банківської системи. Було підтверджено готовність сторони ЄС продовжувати надавати подальшу фінансову і технічну допомогу Україні у процесі ключових реформ. Практичним втіленням цієї готовності стало підписання на полях Саміту Угоди про фінансування заходу «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні» на суму 16 млн.євро.
5. Лідери інституцій ЄС підтвердили готовність докладати подальших активних зусиль з метою якнайшвидшого завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Сторони погодилися, що якнайшвидше повноцінне набрання чинності Угодою відповідає інтересам як України, так і Євросоюзу. Президент України висловив сподівання, що під час засідання Європейської Ради 15-16 грудня ц.р. буде досягнуто компромісного рішення, яке дозволить Нідерландам ратифікувати Угоду про асоціацію.
6. Керівництво інституцій ЄС підтвердило, що Україна виконала всі необхідні зобов’язання у рамках Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму та висловило впевненість, що відповідні законодавчі процедури для схвалення рішення про запровадження безвізового режиму для громадян України будуть завершені ближчим часом. У цьому зв’язку було підкреслено, що рішення Комітету постійних представників від імені Ради ЄС 17 листопада ц.р. засвідчило підтримку всіх держав-членів ЄС процесу візової лібералізації з Україною. Наголошено, що питання міжінституційного погодження механізму призупинення безвізового режиму, яке має бути врегульовано до кінця року, відкриє шлях до завершення відповідних процедур і жодним чином не стосується України.
7. Лідери України та ЄС позитивно оцінили перші результати імплементації ПВЗВТ. ЄС став головним торговельним партнером України з обсягами торгівлі понад 41%, зростання двостороннього товарообігу протягом січня-жовтня ц.р. склало 5%. Керівники євроінституцій підтвердили готовність просувати розширення існуючих параметрів доступу українських товарів у межах ПВЗВТ, зокрема за рахунок додаткових автономних преференцій (АТП).
8. Сторона ЄС підтвердила, що схвалення закону про скасування заборони на експорт необробленої деревини відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС відкриє шлях для надання нашій державі наступного траншу в рамках макрофінансової допомоги (МФД) ІІІ у розмірі 600 млн. євро, що може відбутися на початку наступного року.
9. Отримано підтвердження солідарності ЄС з Україною у контексті забезпечення енергетичної безпеки та збереження транзитної ролі України. Єврокомісія підтвердила готовність відстоювати позицію України у питанні узгодження «зимового пакету газопостачання». Лідери України і ЄС підтвердили спільну позицію, що Україна має і надалі зберігати ключову роль у транспортуванні російського газу до європейських споживачів. Президент України окремо наголосив на важливості спільної протидії політично мотивованим проектам, які загрожують енергетичній безпеці та солідарності України та ЄС (ОПАЛ, «Північний потік 2»). У ході Саміту було підписано Меморандум про взаєморозуміння із стратегічного партнерства в енергетичній сфері між Україною та ЄС.
10. На полях Саміту проведено Діловий круглий стіл Україна – ЄС, у рамках якого представникам європейських бізнесових кіл було презентовано прогрес України у реалізації ключових реформ для покращення інвестиційного клімату.
Таким чином 18-ий Саміт Україна – ЄС став важливим етапом у процесі європейської інтеграції України в умовах дії Угоди про асоціацію та засвідчив подальшу підтримку з боку ЄС зусиль України у протидії зовнішній агресії і процесі здійснення внутрішніх реформ. Саміт дозволив лідерам України та ЄС узгодити та скоординувати підходи щодо зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції Києва та Брюсселя, а також спільного реагування на стратегічні виклики в умовах динамічних змін глобального політичного ландшафту.
27 квітня ц.р. у м.Київ відбувся 17-ий Саміт Україна – Європейський Союз. З української сторони у Саміті взяли участь Президент України П.О.Порошенко, Прем’єр-міністр України А. П. Яценюк, Міністр закордонних справ України П. А. Клімкін, інші члени Уряду, зі сторони ЄС – Президент Європейської Ради Д. Туск, Президент Європейської Комісії Ж.-К. Юнкер, Член ЄК з питань ЄПС та переговорів з розширення Й. Хан.
Нинішній Саміт став першим для України та ЄС в умовах дії Угоди про асоціацію, підписання якої стало можливим після перемоги в Україні Революції гідності. Захід також став першим Самітом як для Президента України П.О.Порошенка, так і для лідерів ЄС – Президента Європейської Ради Д.Туска та Президента Європейської Комісії Ж.-К. Юнкера.
Виключного значення зазначеній зустрічі на найвищому рівні надали нові безпекові обставини і загрози у контексті агресії РФ проти України та російських дій, спрямованих на підрив міжнародного права та загальноєвропейської безпеки.
Порядок денний Саміту включав обговорення комплексу питань, пов’язаних з розвитком ситуації в і довкола України, включаючи стан імплементації Мінських домовленостей і наслідки окупації АР Крим і м.Севастополь. Крім цього, було обговорено хід виконання Угоди про асоціацію і реалізацію внутрішніх реформ в Україні, хід підготовки до Ризького саміту ініціативи «Східне партнерство», а також питання регіонального характеру.
Під час спільної прес-конференції керівництвом ЄС надані чіткі сигнали на підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, зусиль нашої держави у протидії збройній агресії з боку РФ, зокрема у контексті продовження санкційної політики ЄС, а також процесу реалізації внутрішніх реформ і стабілізації внутрішньоекономічної ситуації.
За підсумками Саміту було ухвалено Спільну заяву.
Спільна заява за результатами 17-го Саміту Україна – Європейський Союз:
1. 17-ий Саміт Україна – ЄС відбувся у м.Київ 27 квітня 2015 року. Європейський Союз був представлений Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Україна була представлена Президентом Петром Порошенком. Це був перший Саміт у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементація якої становитиме визначальний крок у процесі поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС на основі поваги до спільних цінностей та їх ефективного поширення.
2. Лідери привітали проведення вільних та справедливих президентських і парламентських виборів в Україні у 2014 році, під час яких український народ скористався своїм правом обирати власне майбутнє і які ознаменували собою важливий крок у прагненнях України зміцнити свій демократичний розвиток відповідно до своїх міжнародних зобов’язань. Лідери відзначили безпрецедентну громадську підтримку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, а також її демократичних прагнень. Вони згадали трагічні події початку 2014 року та вшанували пам’ять всіх тих, хто віддав своє життя. Вони знову підтвердили спільну мету побудувати демократичну, стабільну та процвітаючу країну з гарантованими правами людини та основоположними свободами для усіх її громадян і підтвердили прихильність України до розбудови глибокої та стійкої демократії та ринкової економіки. Лідери визнали європейські прагнення України і привітали її європейський вибір, як визначено в Угоді про асоціацію.
3. Лідери привітали підписання і початок тимчасового застосування відповідних частин Угоди про асоціацію та прогрес у підготовці до тимчасового застосування ПВЗВТ з 1 січня 2016 року. Вони підкреслили важливість якнайшвидшої ратифікації Угоди про асоціацію державами-членами ЄС відповідно до їхніх внутрішніх процедур. Активізація процесу реформ матиме вирішальне значення з точки зору політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС.
4. Лідери привітали рішучу відданість амбітному процесу реформ, визначених в українській «Стратегії – 2020», Програмі Уряду та Коаліційній угоді. Вони також привітали пакет допомоги з боку ЄС Україні в її зусиллях у започаткуванні цього оновленого процесу реформ, а також створення Групи підтримки України в ЄС та Консультативної місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України. У цьому контексті лідери привітали оновлення Порядку денного асоціації як важливого спільно узгодженого інструменту для сприяння імплементації та моніторингу Угоди про асоціацію.
5. Вони привітали перші заходи щодо впровадження реформ, вжиті Україною в ключових сферах, зокрема конституційну реформу, децентралізацію, боротьбу з корупцією, реформу системи судочинства, реструктуризацію енергетичного сектору та покращення бізнес-клімату. Лідери наголосили, що імплементація цих реформ матиме ключове значення та повинна швидко забезпечити подальші конкретні результати. Зокрема, вони привітали:
6. Лідери погодилися з необхідністю подальшого прискорення реформ з ключових системних питань, зокрема:
7. У цьому контексті лідери привітали організацію Україною Міжнародної конференції з підтримки України наступного дня після Саміту, що дозволить Україні донести до відома широкої світової громадськості прогрес у реалізації реформ та обговорити з міжнародною спільнотою наступні кроки у процесі здійснення реформ та необхідні заходи з їх підтримки.
8. Лідери привітали зобов’язання Європейського Союзу та європейських фінансових інституцій, представлені у березні 2014 р., щодо надання Україні фінансової підтримки у розмірі 11 млрд. євро з метою підтримки політичної, економічної та фінансової стабілізації в Україні. На цей час вже було виділено 6 млрд. євро у формі кредитів і грантів, включаючи нещодавно погоджену додаткову третю програму макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1,8 млрд. євро та перерахування минулого тижня останнього траншу у розмірі 250 млн. євро в рамках попередньої програми макрофінансової допомоги. Лідери домовилися щодо якнайшвидшого укладення Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди стосовно третьої програми макрофінансової допомоги, що уможливить надання Україні першого траншу вірогідно вже до середини 2015 року.
9. Лідери повторно наголосили на своєму рішучому засудженні явного порушення суверенітету і територіальної цілісності України в результаті актів агресії з боку російських збройних сил, починаючи з березня 2014 року. Ці дії є прямим порушенням Статуту ООН і Гельсінського заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року, а також конкретних зобов’язань РФ поважати суверенітет і територіальну цілісність України в рамках Будапештського меморандуму від 1994 року та двостороннього Договору про дружбу, співробітництво і партнерство від 1997 року.
10. Лідери знову підтвердили своє рішуче засудження незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, яку вони не визнаватимуть. Зіткнувшись із цим триваючим порушенням суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України та міжнародного права, вони підтвердили свою рішучість у повному обсязі проводити політику невизнання, у тому числі шляхом обмежувальних заходів, і закликали держави-члени ООН поважати Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй № 68/262 від 27 березня 2014 року. Вони підтвердили свою глибоку стурбованість з приводу безперервного нарощування військової присутності й погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові, у тому числі придушення свободи слова та переслідування осіб, що належать до меншин, у тому числі кримських татар. Вони закликають до надання повного, вільного і безперешкодного доступу до Автономної Республіки Крим та м.Севастополь міжнародних суб’єктів у галузі прав людини.
11. Сторона ЄС підтвердила свої зобов’язання рішуче підтримувати єдність, суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Лідери підкреслили свою рішучу підтримку зусиль, спрямованих на деескалацію та політичне врегулювання, яке ґрунтується на повазі до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема у рамках нормандського формату. Вони висловили свою повну підтримку Мінським домовленостям, включаючи Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, підтриманий Резолюцією Ради Безпеки ООН № 2202 від 17 лютого 2015 року.
12. Лідери закликали всі сторони швидко та в повній мірі імплементувати Мінські домовленості й виконувати свої зобов’язання та підкреслили, у зв’язку із цим, відповідальність влади Росії. Вони закликали до негайного звільнення всіх заручників та осіб, які незаконно утримуються, включаючи Надію Савченко. У цьому контексті вони висловили свою повну підтримку Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ, а також зусиллям Спеціального представника Діючого голови ОБСЄ у Тристоронній контактній групі. Лідери закликали всі сторони співпрацювати з органами міжнародного розслідування та кримінально-процесуальних заходів з метою притягнення до відповідальності тих, хто причетний до збиття літака рейсу MH17.
13. Лідери взяли до відома Висновки Європейської Ради від 19 березня 2015 року щодо обмежувальних заходів ЄС проти Російської Федерації.
14. Лідери наголосили на необхідності протидіяти триваючій дезінформаційній кампанії Росії та погодилися щодо потреби посилити свої відповідні стратегічні комунікаційні зусилля.
15. Лідери висловили жаль з приводу масштабної гуманітарної кризи. Україна висловила подяку ЄС та його державам-членам за значний обсяг наданої гуманітарної допомоги. Лідери домовилися активізувати свої зусилля з надання допомоги для задоволення потреб постраждалого внаслідок конфлікту населення, незалежно від місця їхнього перебування, а також обговорили перспективи більш активного використання ресурсів, що надаються міжнародним співтовариством. Вони домовилися про необхідність надання соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам у коротко- й довгостроковій перспективі, а також про вдосконалення механізму координації й усунення наявних правових та адміністративних перешкод для безперешкодного надання міжнародної гуманітарної допомоги тим, хто її потребує.
16. Лідери привітали прогрес у тристоронніх консультаціях між Україною, ЄС і Російською Федерацією щодо постачання газу з Росії в Україну з метою підвищення безпеки газопостачань для України та її громадян, а також забезпечення стабільного, достатнього й безперебійного транзиту газу до ЄС. Підкресливши важливість міцнішого енергетичного партнерства між Україною та ЄС, включаючи сферу безпеки атомної енергетики, враховуючи міжнародні зобов’язання, лідери висловили готовність продовжувати співробітництво між Україною та ЄС у сфері невідкладного реформування енергетичного сектору України, спільної модернізації та експлуатації української газотранспортної системи та підземних газових сховищ, забезпечення газопостачань з Європи в Україну, а також особливо привітали прийняття нового Закону про ринок природного газу. Вони погодилися надалі співпрацювати з метою сприяння інтеграції ринків, у тому числі шляхом розвитку інтерконекторів і укладення стандартних угод про поєднання газотранспортних систем між операторами газотранспортної системи України і сусідніх держав-членів ЄС.
17. Лідери очікують на початок тимчасового застосування положень щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС з 1 січня 2016 року, а також на позитивний вплив від її створення. Вони також наголосили на важливості продовження тристоронніх консультацій щодо імплементації ПВЗВТ між Україною та ЄС у конструктивному дусі, використовуючи наявні для договірних сторін ПВЗВТ гнучкості.
18. Лідери підтвердили свою відданість наміру досягти спільної мети безвізових поїздок за умови виконання визначених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України передумов для добре контрольованого та безпечного пересування осіб. Вони привітали досягнутий Україною прогрес, наголошуючи на необхідності повного й ефективного виконання всіх критеріїв та підкреслюючи у зв’язку з цим важливість очікуваного оприлюднення до Ризького саміту наступної доповіді про прогрес у виконанні Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.
19. Лідери привітали поглиблення співробітництва Україна – ЄС, особливо з проведенням першого засідання Ради асоціації, яка визначила інституційні рамки посиленого співробітництва, а також з підписанням угоди про асоційовану участь України в програмі ЄС «Горизонт 2020». Лідери позитивно оцінили поглиблення міжлюдських контактів, зокрема шляхом участі України в програмі «Еразмус+», яка підтримує мобільність студентів, академічне співробітництво та молодіжні обміни. Крім того, вони привітали прагнення обох сторін до асоційованої участі України в Програмі ЄС «Творча Європа», Програмі Євратому з досліджень та навчання (2014-2018) та Програмі ЄС з підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств (COSME 2014-2020). Лідери підтвердили важливість укладення Угоди між Україною та ЄС про Спільний авіаційний простір, як зазначено в Угоді про асоціацію, у найскоріший можливий термін у 2015 році.
20. Лідери обмінялися думками щодо міжнародних та регіональних питань, особливо у світлі очікуваного Саміту ініціативи «Східне партнерство» у м.Рига та перегляду Європейської політики сусідства. Вони відзначили важливість відновлення конструктивного залучення до мирного врегулювання придністровського конфлікту, належним чином враховуючи переговори з урегулювання у форматі «5+2». Лідери привітали роль Місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні у розвитку системи управління кордоном та реформуванні прикордонних і митних служб України, вітаючи продовження мандату Місії на наступний дворічний період до грудня 2017 року. Вони також висловили задоволення зростанням кількості приєднань України до заяв ЄС у рамках Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП), а також участю України у 2014 році у Військово-морській операції під проводом ЄС (EUNAVFOR – Сомалі «Аталанта») та бойових тактичних групах ЄС. Лідери привітали започаткування переговорів щодо укладення Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейською оборонною агенцією.