3-4 червня в Брюсселі відбулась зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО, на якій в центрі уваги стояло питання кризи в Україні. Крім того, окремо також пройшло засідання комісії Україна-НАТО, на якій, зокрема, більш детально обговорювались стан та шляхи вирішення кризи в Україні, зміцнення Збройних сил України, а також проведення реформи оборонного і силових секторів країни. Про результати засідання, а також про вплив ситуації в Україні на стан та перспективи відносин нашої країни з НАТО Defense Express розповів Глава Місії України при НАТО Ігор Долгов.
Ігоре Олексійовичу, якими є ключові висновки зустрічі комісії Україна-НАТО для нашої держави?
В першу чергу – це повна підтримка територіальної цілісності України, засудження анексії Криму, а також підтримка дій керівництва України, Збройних сил України по наведенню порядку в країні. Ні для кого в світі вже не є питанням хто діє на території східних областей України, для чого вони діють, яка у них була мета і для чого це все далі продовжується. Крім того, багато з тих міністрів, глав делегацій які сьогодні виступали, говорили про те, що ми на сьогодні знаходимося в середині певного процесу і всі налаштовані на те, щоб в кінці червня, коли зберуться міністри закордонних справ країн-членів НАТО і коли буде також засідання комісії Україна-НАТО, ми вже матимемо не тільки якісь запити чи бачення, а й зможемо вже підвести певні підсумки. Також хочу відмітити, що останнім часом відбулось декілька дуже важливих візитів в Україну на рівні експертів для роботи над тією проблемою, яка склалась сьогодні в нашій державі. І ця робота обов’язково принесе свої плоди.
Скажіть, а чи реально на сьогодні отримати від НАТО технічну допомогу і як швидко?
Для початку хотілось би відмітити, що від НАТО ніхто ніяку допомогу не отримує принципі. Її можливо отримати тільки від країн-членів НАТО. Що стосується самих країн, то наскільки мені відомо на сьогодні нам готові надати допомогу США, Великобританія, Франція. Також ми отримуємо допомогу і від наших сусідів. Наприклад, сьогодні на кордоні стоять електрогенератори для наметових містечок, які нам надала Словаччина. Проте, звичайно, сьогодні найбільшу допомогу нам надають і збираються надати Сполучені Штати. Також у нас є очікування, що після зустрічі президента П.Порошенка з Б.Обамою, а також віце-президентом США Д.Байденом, ми зможемо говорити про військову допомогу з боку США більш конкретно. Сьогодні також наш Міністр оборони М.Коваль мав окрему зустріч з Міністром оборони США Ч.Хейглом і британським керівником оборонного відомства Ф.Хеммондом. Не хочу забігати наперед, але за попередніми даними найближчим часом обсяги допомоги від цих країн будуть суттєво збільшені.
Чи виставляють на сьогодні США якісь вимоги Україні, щоб отримати цю допомогу?
Мені не відомо про такі умови. А взагалі, якщо такі умови і будуть висуватись, то це вже буде називатись якось інакше, але ніяк не допомога. Помагають не тоді, коли щось чекають взамін.
Як на вашу думку, чи можуть події на сході України прискорити процес реформ в оборонному секторі і тим самим наблизити Україну до НАТО?
Безумовно. Нажаль життя змусило нас думати і дивитись на те, в якому стані знаходиться наш оборонний сектор і куди далі його треба реформувати. Багато речей треба робити глибинно, докорінно, починаючи з базових концептуальних документів таких, як Концепція національної безпеки, Оборонна доктрина, Оборонний огляд. Тільки усвідомивши всі аспекти проблеми, можна мати якесь бачення щодо того, як нам розвивати збройні сили: скільки нам треба літаків і яких, через скільки років і де ми будемо проводити підготовку пілотів, де ми будемо ремонтувати ці літаки тощо. Це не так просто, як це може здатись на перший погляд. Ось ми хочемо сьогодні прилади нічного бачення. Ну добре, дірку в одному питанні ми закрили, але це не системний підхід. А треба говорити про те, що весь оборонний сектор підлягає глибоким змінам.
Тобто можна сказати про те що найближчим часом відбудеться перегляд воєнної доктрини України?
Поки що йдеться тільки про Оборонний огляд. Проте, безсумнівно, з часом перегляд торкнеться й інших документів, зокрема і воєнної доктрини.
Чи буде розроблена концепція реформування збройних сил?
На скільки мені відомо, відповідні доручення уряд уже отримав. Крім того, у нового верховного головнокомандувача будуть свої бачення і свої підходи до цієї важливої справи, які він намагатиметься реалізувати в даному документі.
Чи будуть залучатись спеціалісти НАТО до процесу реформування наших збройних сил?
Вони вже залучаються. На приклад, є такий процес, який називається "перевірка суміжності сил". В рамках даної перевірки ми щороку виконуємо з НАТО ряд певних заходів.
А чи є вже на сьогодні результат діяльності тих консультативних груп НАТО, які їздили до Києва останнім часом?
Безумовно є. Ви ж знаєте, що сьогодні значні сили і армії й інших силових структур передислоковані в східні регіони країни на території там де не має ні військових містечок, ні складів, ні кухні і все це треба організовувати і встановлювати. А для цього необхідно мати певний досвід. І ось на прилад, група з логістики, яка була в Києві серед останніх, вона його має, вона поділилась цим досвідом. Була також, група цивільних експертів, які вивчали стан захисту об’єктів критичної інфраструктури. За результатом їх діяльності були підготовлені дуже ґрунтовні пропозиції. Я з ним ознайомився і впевнений, що це корисні робочі документи, по яких можна вже сьогодні сідати і працювати.
Ігоре Олексійовичу, скажіть переоснащення силових відомств новим ОВТ буде відбуватись за рахунок власної оборонної промисловості, чи будуть залучатись можливості Заходу, тих же членів НАТО?
На мою думку, насамперед необхідно зважити свої можливості і потреби. У нас свої можливості з виробництва сучасного ОВТ є і вони досить великі. Проте, не забувайте, що крім заводів потрібні і фінансові ресурси, потрібне оборонне замовлення. А для того щоб його формувати треба мати хоча б на п’ять років перспективу розвитку ОВТ. А сьогодні, в умовах коли ми не можемо профінансувати свої розробки, той же "Корвет", то де ми візьмемо гроші на закупівлю, на приклад, "Містралів"?
Тобто ви вважаєте, що через фінансові проблеми, найближчим часом переоснащення силових відомств новим ОВТ не відбудеться?
Я вважаю, що це обов’язково буде. В той же час я вважаю, що все потрібно робити з головою, сівши і подумавши, що ми можемо зробити самі, а що ми можемо купити. І саме головне як це все буде поєднуватись між собою і які задачі воно зможе забезпечувати. От коли ми це зрозуміємо, тоді можна буде говорити вже про якісь конкретні кроки на даному напрямку.
Сьогодні ми бачимо, що нашим підрозділам почали постачатись і нова броньована техніка й інші засоби. Чи можна сказати, що це не є тимчасовим явищем, а початком позитивної тенденції, яка буде продовжуватись і надалі?
Я думаю, що так воно і буде. Сьогодні ми опинились в такій ситуації, що життя змушує нас оснащувати наші силові відомства фактично на нових засадах. Ми на кінець-то побачили, що без цього наша незалежність знаходиться під великим питанням, оскільки Україна не є членом НАТО і ніхто нас не буде захищати крім нас самих. А чим захищати? – Безумовно новим озброєнням і новою технікою.
Чи обговорювалось сьогодні питання подальшої перспективи співпраці України з НАТО, яка б в подальшому гарантувала нам членство в Альянсі?
Це питання не до міністрів оборони і не до військових. Це питання до народу України і до українського керівництва.
А чи обговорювалось на зустрічі питання стосовно того, які будуть дії НАТО, якщо війська РФ все-таки перетнуть кордон?
Про це вже багато разів говорилось. Ніхто, ніяких військ НАТО на територію України вводити не збирається. В цьому не має потреби. Не зважаючи на те, що у нас важка ситуація, при цьому у нас достатньо і збройних сил і танків і техніки з якою можна захистити кордон. Та й бажання людей захищати свою землю є великим, як ніколи.
Ви говорите про достатній оборонний потенціал України. В чому різниця між теперішнім і тим, коли захоплювався Крим? Чому його не захищали?
По-перше, тоді не було чіткого бачення наскільки це все небезпечно і наскільки швидко це все розповсюдиться. Тому, коли були захоплені адміністративні будівлі в Криму, були сподівання, що це не дуже серйозно і далеко воно не піде. А коли ж усвідомили, що воно може зайти дуже далеко, то вже було багато російських військ, які до того ж прикривались цивільним населенням. Та й стримані дії наших збройних сил в той період вітали всі країни-члени альянсу. Один постріл і все могло б бути зовсім інакше. Воно і так погано, але ми хоча б не втратили там людських життів.
Розмовляв Ігор Федик, Defense Express
Київ-Брюссель-Київ