Основоположними документами, що визначають відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) і Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).
Відносини Україна-НАТО були започатковані значно раніше – у 1991 році, коли Україна, здобувши незалежність, приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (з 1997 року перетворена у Раду Євроатлантичного партнерства). Україна першою серед держав СНД приєдналася до Програми НАТО «Партнерство заради миру» (8.02.1994р.).
Поглиблення інтеграції з НАТО та ЄС - пріоритетний напрям державної політики, закріплений у Конституції України. Виконання реформ на шляху до цього має стати основою для отримання Україною Плану дій щодо членства в Альянсі.
12 червня 2020 р. Україна отримала статус партнера НАТО із розширеними можливостями.
Стратегія національної безпеки України від 14 серпня 2020 року визначає, що для зміцнення особливого партнерства з НАТО та набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору Україна планує:
досягти у максимально стислі строки достатньої взаємосумісності Збройних Сил України та інших складових сектору безпеки і оборони з відповідними структурами держав-членів Альянсу;
суттєво активізувати реформи, які необхідно впровадити з метою досягнення відповідності критеріям членства в НАТО у рамках імплементації річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО;
отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО.
І. Політичний діалог. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.
Парламентський вимір співробітництва України з НАТО складається з трьох елементів – це співпраця Верховної Ради України (ВРУ) з Парламентською асамблеєю НАТО (далі – ПА НАТО), законодавче забезпечення питань, пов'язаних з відносинами між Україною та НАТО, а також парламентський контроль за реалізацією законодавчих рішень щодо інтеграції України в євроатлантичний безпековий простір, досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО.
У Парламентській асамблеї НАТО Україна представлена Постійною делегацією Верховної Ради, яка з травня 1992 року має статус асоційованого члена.
Парламентський контроль за реалізацією стратегії євроатлантичної інтеграції здійснюється Верховною Радою України як самостійно, так і спільно з ПА НАТО. На двосторонньому рівні такий контроль забезпечувався створеною в листопаді 2000 року відповідно до положень Хартії Спільною моніторинговою групою ВРУ і ПА НАТО. У березні 2003 р. ця група була реорганізована у Міжпарламентську Раду Україна-НАТО.
ІІ. Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО.
Ключовим інструментом здійснення реформ в Україні є річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 року. РНП затверджуються Президентом України.
2 жовтня 2018 р. Указом Президента України затверджено Положення про розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО та оцінювання результатів їх виконання, згідно з яким, у кожному розділі РНП міститься опис реформ за відповідними напрямами, визначаються стратегічна мета реформ, цілі та пріоритетні завдання на відповідний рік. Реформування держави має на меті підготувати Україну до членства в НАТО. Невід’ємною складовою РНП є додатки, в яких визначаються пріоритетні завдання, заплановані заходи, відповідальні сторони за їх реалізацію і строки виконання, а також індикатори виконання/показники ефективності реалізації РНП.
Особлива увага в програмах приділяється питанням досягнення відповідності критеріям членства в НАТО, переведення сектору безпеки та оборони України на стандарти НАТО та зміцнення демократичного цивільного контролю.
ІІІ. Практичне співробітництво Україна-НАТО.
З липня 2016 р. розпочала роботу Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України (її очолює Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України).
Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО здійснюється на підставі відповідної Концепції на період 2017-2020 років (затверджена відповідним указом Президента 21 лютого 2017 р.) і річного Плану заходів.
Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН діють 4 спільні робочі групи Україна-НАТО (СРГ): з питань воєнної реформи (СРГ ВР); оборонно-технічного співробітництва (СРГО); зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ СНД), з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС).
Головна мета діяльності СРГ ВР - сприяння підтриманню воєнно-політичного діалогу та залучення Альянсу до реформування сектору безпеки та оборони. Під егідою цієї групи функціонує низка проектів, що сприяють реформуванню сфери безпеки і оборони: з подолання корупції (Ініціатива НАТО з розбудови цілісності та прозорості, зниження корупційних ризиків в оборонних та безпекових інституціях), професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки та оборони, реформування системи військової освіти в Україні, перепідготовки та соціального захисту звільнених у запас військовослужбовців.
Діяльність СРГО визначається Дорожньою картою з оборонно-технічного співробітництва (підписана у грудні 2015 р. та оновлена у грудні 2019 р.). Документ визначає основні заходи співробітництва в інтересах розвитку спроможностей України у сфері озброєння та військової техніки, а також надання допомоги Україні щодо переходу на технічні стандарти Альянсу; щодо участі України у багатонаціональних проектах у рамках Концепції НАТО «Розумна оборона».
Ключовим механізмом забезпечення координації співробітництва між Україною та НАТО в сфері науки є СРГ СНД, створена в 2000 р.
Співпраця України з НАТО за Програмою «Наука заради миру і безпеки» триває з 1991 року і визнана успішною усіма країнами Альянсу, представники яких брали участь у проектах НЗМБ.
Україна шостий рік поспіль (з 2014 року) перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми «Наука заради миру і безпеки».
Співробітництво з Альянсом у сфері цивільного захисту населення відбувається в рамках Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС). В НАТО основну роль у цій діяльності відіграє Комітет НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій (КПНС), в структурі якого з 1998 р. функціонує Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи (ЄАКЦРК), до основних завдань якого входить обмін інформацією та координація співробітництва у питаннях реагування на катастрофи.
Основними завданнями СРГ ПНС є планування та координація спільних заходів згідно зі сферами взаємного інтересу. Діяльність СРГ розглядається як невід’ємна частина роботи КПНС та підпорядкованих йому підрозділів у форматі РЄАП.
Україна бере активну участь у міжнародних навчаннях з реагування на катастрофи, що проводяться НАТО.
Наразі співпраця спрямована на створення в Україні національної системи стійкості до викликів та загроз різного характеру.
IV. Участь України в місіях під проводом НАТО.
На сьогодні Україна є країною-партнером, чиї підрозділи беруть (брали) участь в основних операціях та місіях Альянсу, силах реагування НАТО, зокрема у:
- складі Багатонаціональних сил в Косово (бойове чергування несуть 40 українських миротворців);
- складі Місії НАТО в Афганістані “Рішуча підтримка” – наразі беруть участь 12 осіб національного персоналу України. У зв’язку з пандемією COVID-19, тимчасово повернуто до України 9 військовослужбовців;
- операції НАТО “Активні зусилля”, з жовтня 2016 р. – «Морський охоронець» Sea Guardian (шляхом постійного моніторингу надводної обстановки в акваторії Чорного моря та обміну інформацією між Національним контактним пунктом ВМС Збройних Сил України (м. Одеса) і штабом проведення операції (штаб Командування військово-морських сил НАТО, м. Нортвуд, Велика Британія).
Україна брала участь у тренувальній місії НАТО в Іраку з 2006 року. Українські офіцери працювали військовими радниками в Національному оперативному центрі Офісу Прем'єр-міністра Іраку та Об'єднаному оперативному центрі МВС Іраку, брали активну участь у розробленні оперативних процедур як на тактичному, так і на стратегічному рівнях.
У 2019 році Альянс запропонував Україні продовжити співпрацю – Україні наданий статус потенційного операційного партнера Місії НАТО в Іраку.
Крім цього, обговорюється можливість залучення українських військовослужбовців в якості інструкторів в рамках діяльності Місії НАТО в Іраку для підготовки військовослужбовців Збройних сил Іраку.