• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Україна та НАТО
Опубліковано 15 жовтня 2020 року о 14:06

Основоположними документами, що визначають відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) і Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.)[1]

23 грудня 2014 р. Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу. 

4 лютого 2016 р. ВРУ ратифікувала Угоду між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору про статус Представництва НАТО в Україні, якою передбачається об’єднання Центру інформації та документації НАТО з Офісом зв’язку НАТО в єдину дипломатичну установу, що стало першим випадком в історії НАТО. 10 липня 2017 р. відбулось його офіційне відкриття в рамках візиту делегації ПАР НАТО в Україну. Головою Представництва НАТО в Україні нині є Александер Вінніков.

9 липня 2017 р. набрав чинності Закон, який закріплює членство в НАТО в якості пріоритетного зовнішньополітичного курсу України. Ним внесено зміни до законів України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» і «Про основи національної безпеки України».

21 червня 2018 р. Верховною Радою України прийнято Закон «Про національну безпеку України», який набрав чинності 8 липня 2018 р.

У лютому 2019 році набули чинності зміни до Конституції України щодо стратегічного курсу на набуття повноправного членства України в ЄС і НАТО, згідно з якими Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.

І. Політичний діалог. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

8-9 липня 2016 р., у рамках Варшавського саміту НАТО, Україна отримала від союзників Комплексний пакет допомоги.

У 2017 році в Україні було проведено низку урочистих заходів, включаючи липневий візит ПАР, з нагоди 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.

11-12 липня 2018 р. в рамках Брюссельського саміту НАТО союзники провели засідання Північноатлантичної ради НАТО з Україною і Грузією на тему «Безпека, оборонна реформа і співробітництво», за результатами якого було оприлюднено Заяву головуючого про відносини НАТО-Україна. Президент України також взяв участь у засіданні Глав держав та урядів держав-учасниць місії «Рішуча підтримка» в Афганістані.

У Заяві головуючого про відносини НАТО-Україна зазначається, що, з огляду на відновлення Україною прагнень до членства в НАТО, в Альянсі дотримуються рішень, схвалених на Бухарестському та подальших самітах. Тим самим держави-члени НАТО підтримали євроатлантичні прагнення України та підтвердили перспективу її членства в Альянсі. Держави-члени НАТО визнали, що триваючий збройний конфлікт на сході України, розпочатий та підтримуваний Росією, залишається головним викликом євроатлантичній безпеці, призводячи до гуманітарної катастрофи на Донбасі.

26 листопада 2018 р. відбулося екстрене засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів щодо ситуації, що склалася у зв’язку із збройним нападом і захопленням РФ українських кораблів у Керченській протоці 25 листопада 2018 р.

27 листопада 2018 р. Північноатлантична Рада НАТО ухвалила заяву, в якій союзники закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів в Азовському морі і надати свободу навігації, а також негайно звільнити українських моряків і захоплені кораблі. Було наголошено, що НАТО є солідарною з Україною і продовжуватиме надавати політичну і практичну підтримку нашій країні. 7 вересня 2019 р. захоплені моряки повернулись додому, а 20 листопада 2019 р. Росія повернула українські кораблі.

3-4 квітня 2019 року міністри закордонних справ держав-членів НАТО під час заходів з нагоди 70-ї річниці утворення Альянсу схвалили Пакет заходів з питань безпеки Чорного моря, який, зокрема, передбачає додаткову допомогу Україні.

4 червня 2019 р. у ході візиту Президента України В.Зеленського до ШК НАТО союзники підтвердили своє зобов’язання допомогти Україні у проведенні внутрішніх реформ, які покликані наблизити країну до членства в НАТО.

Важливою подією 2019 року став візит Північноатлантичної ради НАТО в Україну 30-31 жовтня (мм. Одеса та Київ).

В цей час Одесу відвідали чотири морських судна Постійної протимінної військово-морської групи НАТО № 2 (SNMCMG2) з Болгарії, Італії, Румунії та Іспанії, що здійснювали патрулювання у Чорному морі в рамках посиленої підтримки Альянсу для країн-партнерів у цьому регіоні.

31 жовтня у Києві за участі Президента України В.Зеленського відбулось засідання КУН, присвячене безпековій ситуації на сході України, реформуванню країни та подальшому поглибленню співпраці Україна-НАТО, на якому було також схвалено третій Огляд Комплексного пакету допомоги Альянсу для України, а наприкінці – прийнято відповідну Заяву.

У рамках міжпарламентської співпраці Парламентська асамблея НАТО підтримала пропозицію української сторони і 22-25 травня 2020 р. в Україні мала б відбутись щорічна Весняна сесія ПА НАТО, проте, через спалах коронавірусу, було прийнято рішення про її перенесення.

Після спалаху коронавірусу Україна долучилась до світової боротьби проти COVID-19. Зокрема, українські літаки АН-124 та АН-225, в рамках програми SALIS, допомагають доставляти необхідні медичні вантажи.

У рамках практичної взаємодії України та Альянсу у сфері протидії гібридним загрозам 5-9 жовтня 2020 р. в Одесі планується провести спільні навчання із захисту критичної інфраструктури в Чорноморському регіоні «Непорушна стійкість – 2020» (Coherent Resilience 2020).

ІІ. Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО.

Ключовим інструментом здійснення реформ в Україні є річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 року. РНП затверджуються Президентом України.

З 2018 році функції з реалізації циклу РНП, відповідно до оновленого функціоналу, виконує Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції СКМУ.

2 жовтня 2018 р. Указом Президента України затверджено Положення про розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО та оцінювання результатів їх виконання. Згідно з Положенням, у кожному розділі РНП міститься опис реформ за відповідними напрямами, визначаються стратегічна мета реформ, цілі та пріоритетні завдання на відповідний рік. Реформування держави має на меті підготувати Україну до членства в НАТО. Невід'ємною складовою РНП є додатки, в яких визначаються пріоритетні завдання, заходи річної національної програми, відповідальні за виконання таких заходів і строки виконання. Уперше запроваджуються індикатори виконання/показники ефективності реалізації річної національної програми.

10 квітня 2019 р. Президент підписав Указ «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2019 рік». РНП-2019 включає понад 300 різноманітних пріоритетних завдань та залучає до їх реалізації більше 70 органів державної влади, включно з органами регіонального та місцевого самоврядування, неурядові організації.

6-8 листопада 2019 р. з візитом у Києві перебувала оціночна комісія НАТО з виконання РНП-2019, члени якої зустрілись з представниками майже усіх залучених ЦОВВ.

15 січня 2020 р. на засіданні КУН за участю Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Д.Кулеби союзники представили свою оцінку виконання Україною РНП-2019 і схвально оцінили зусилля України, спрямовані на реформування сектору безпеки і оборони України та наближення нашої держави до норм і стандартів НАТО.  

ІІІ. Практичне співробітництво Україна-НАТО. 

21 липня 2016 р. під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України розпочала роботу Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України.

21 лютого 2017 р. затверджена відповідним Указом Президента Концепція вдосконалення інформування громадськості про співробітництво України з НАТО на період 2017-2020 років.

30 січня 2019 р. КМУ затвердив План заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2019 рік.

Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН діють три спільні робочі групи Україна-НАТО: з питань воєнної реформи; оборонно-технічного співробітництва; зі співробітництва з питань науки і довкілля.

З 1991 року триває співпраця України з НАТО за Програмою «Наука заради миру і безпеки». Україна з 2014 року перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках цієї Програми (наразі на стадії виконання перебуває більше 30 багаторічних проектів). Яскравими прикладами успішної співпраці є такі проекти, як «Циклотрон» у Харкові, «URAN» для мережі українських технічних інститутів, проект з гуманітарного розмінування, надання допомоги ДСНС України у зв’язку з пожежею у Балаклеї, телемедицина та інші проекти, які сприяли розвитку наукових досліджень в Україні та зміцненню оборонних спроможностей нашої держави. Загалом за 25 років співпраці українські учасники отримали від НАТО фінансування понад 10 млн євро.

Співробітництво з Альянсом у сфері цивільного захисту населення відбувається в рамках роботи Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій. Ця співпраця спрямована на створення в Україні національної системи стійкості  до викликів та загроз різного характеру.


 

 [1] Формально відносини Україна-НАТО були започатковані значно раніше – у 1991 році, коли Україна, щойно здобувши незалежність, приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (з 1997 року перетворена у Раду Євроатлантичного партнерства). Україна першою серед держав СНД приєдналася до Програми НАТО «Партнерство заради миру» (8.02.1994р.). 

   


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux