Спільна робоча група Україна – НАТО з питань воєнної реформи створенау 1998 роціз метою реалізації положень Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО.
Головною метою діяльності СРГ ВР є сприяння підтриманню воєнно-політичного діалогу та забезпечення практичного співробітництва України з Альянсом у сфері безпеки та оборони.
Співголови СРГ ВР:
української частини – перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;
з боку Альянсу – заступник Генерального секретаря НАТО з питань операцій.
Завдання СРГ ВР:
сприяння трансформаційним процесам сектору безпеки і оборони України з метою адаптації до європейських і євроатлантичних норм і стандартів;
залучення консультативної та експертної допомоги Альянсу для формування і реалізації завдань реформування оборонного і безпекового сектору держави;
забезпечення реалізації спільних проектів практичного співробітництва у сфері безпеки і оборони, започаткованих під егідою СРГ ВР.
Формати проведення засідань СРГ ВР:
засідання СРГ ВР високого рівня – проводяться щорічно, почергово у Києві та у Брюсселі за участю співголів Групи;
засідання СРГ ВР у форматі ключової групи – проводяться як правило в штаб-квартирі НАТО під егідою Комітету з питань партнерств та колективної безпеки.
Основні проекти, що реалізуються під егідою СРГ ВР:
1. Програма професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України (Professional Development Рrogram – PDP).
2. Ініціатива НАТО/ПЗМ з розбудови цілісності, доброчесності, прозорості та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних та безпекових інституцій (Building Integrity – BI).
3. Програма НАТО "Удосконалення військової освіти" (Defence Education Enhancement Program – DEEP).
4. Трастові фонди на підтримку обороноздатності України (започатковані під час засідання Комісії Україна – НАТО на вищому рівні під час самітів НАТО в Уельсі та Варшаві у вересні 2014 року та липні 2016 року відповідно).
5. Мережа партнерства Україна-НАТО з підвищення обізнаності громадянського суспільства (Partnership Network).
6. Платформа Україна – НАТО з вивчення досвіду гібридної війни в Україні.
Програма Україна – НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони (NATO – Ukraine Professional Development Program - PDP) була започаткована у жовтні 2005 року під егідою Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР) на виконання домовленостей, досягнутих за результатами засідання Комісії Україна-НАТО.
Мета: допомога Україні у професійній підготовці та підвищенні кваліфікації цивільних фахівців сектору безпеки та оборони, а також підтримка ключових реформ та виконання завдань, пов’язаних з євроатлантичною інтеграцією України.
Згідно з новою Політикою, затвердженою 7 липня 2017 р. за результатами проведеної оцінки реалізації Програми у період 2006-2016, пріоритетами на 2017 – 2021 рр. визначено:
розширення професійних знань фахівців, що опікуються питаннями співробітництва з НАТО та євроатлантичної інтеграції, задіяних у виконанні КПД та річних національних програм під егідою Комісії Україна - НАТО (РНП);
сприяння Україні у проведенні реформ складових сектору безпеки та оборони, у т.ч. у контексті їх реформування;
участь у підвищенні рівня стійкості державних органів України шляхом забезпечення професійної підготовки відповідних фахівців, відповідальних за вирішення питань безпеки, з якими стикається Україна;
розбудова потенціалу українських агенцій з професійного розвитку, що сприятиме формуванню власного потенціалу для підготовки фахівців сектору безпеки та оборони України.
Координація діяльності Програми здійснюється:
з боку України – Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінету Міністрів України;
з боку НАТО – Департаментом операцій Міжнародного секретаріату НАТО.
Узгодження політики і планів діяльності здійснюється Керівною радою за участю країн-учасниць Програми.
Програма з розбудови цілісності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків в оборонних та безпекових інституціях (Building Integrity Initiative, Програма ВІ) започаткована у листопаді 2007 року за погодженням країн-членів Ради євроатлантичного партнерства НАТО (РЄАП) на підтримку Плану дій Партнерства з розбудови оборонних інституцій (“Partnership Action Plan on Defence Institution Building - PAP-DIB”).
Політику Програми схвалено на Саміті НАТО у Варшаві у 2016 році. На саміті в Брюсселі у липні 2018 року лідери країн-членів Альянсу відзначили Звіт про реалізацію політики НАТО в галузі безпеки 2017 року.
З січня 2019 року Альянсом розпочалась IV фаза реалізації Програми. Участь у програмі бере 31 країна.
Завдання з антикорупційної діяльності передбачені Програмою, відображаються в річних національних програмах України на відповідний рік, а також у цілі партнерства “Розбудова доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків”, яку включено до нового пакету цілей партнерства в рамках участі України у Процесі планування та оцінки сил (ППОС).
Метою Програми ВІ є надання допомоги у запровадженні в національних оборонних і безпекових інституціях ефективного, доброчесного і прозорого менеджменту, зміцнення механізмів протидії і запобігання корупції, удосконалення системи управління фінансовими і матеріальними ресурсами.
Ресурсне та організаційне забезпечення здійснюється за допомогою Трастового фонду НАТО за рахунок фінансових внесків Болгарії, Норвегії, Польщі, Швейцарії та Великобританії. Виконавчий агент та менеджер Програми – Департамент з операцій Міжнародного секретаріату НАТО.
Інституціями, які безпосередньо залучені до імплементації Проекту є МС НАТО; Міжнародна неурядова організація “Transparency International”; Навчально-тренувальний центр при Академії оборони Великобританії; Школа НАТО (Обераммергау, ФРН); Інститут менеджменту оборонних ресурсів та Школа післядипломної освіти (Монтерей, США); Женевський Центр демократичного контролю над збройними силами (DCAF), інші.
Основні напрями реалізації Програми ВІ
1. Самооцінка національнихструктур сектору оборони і безпеки на предмет виявлення корупційних ризиків (загроз) в процесах управлінської діяльності та ресурсного менеджменту (шляхом сприяння зацікавленим країнам в її організації та проведенні).
2. Практична допомога у розробці та імплементації Програм з антикорупційної діяльності у відповідних оборонних і безпекових органах зацікавлених країн (як наступний крок для забезпечення імплементації рекомендацій Самооцінки).
3.Освіта та підготовка У рамках Програми ВІ функціонує мережа спеціалізованих курсів, а також курси, що проводяться на базі Академії оборони Великобританії, Школи НАТО (Обераммергау, Німеччина), навчально-тренувальних центрів в Туреччині, Боснії і Герцеговині, Болгарії та Сербії.
Вона також надає сприяння і практичну допомогу країнам в організації власних курсів з антикорупційної тематики.
Крім цього надається сприяння у запровадженні антикорупційного тренінгу для особового складу миротворчих підрозділів перед направленням в миротворчі операції.
4. Формування пулу провідних міжнародних експертів на добровільній основі для сприяння проведенню Самооцінок, надання цільової підтримки у розробці і реалізації планів з антикорупційної діяльності у секторі безпеки і оборони, а також у якості інструкторів і викладачів при проведенні навчальних заходів. На цей час база експертів налічує близько 70 осіб.
5. Узагальнення та розповсюдження провідного досвіду з організації діяльності подолання корупції в секторі безпеки і оборони.
Участь України в Програмі ВІ
Україна приєдналася до Програми у травні 2008 року за результатами засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи. У червні 2013 року Україна приєдналася до Цільової підпрограми реалізації Програмиу форматі Ради міністрів оборони країн південно-східної Європи.
Співробітництво України в рамках Програми спрямоване: на запровадження ефективної, доброчесної і прозорої системи управління; зміцнення механізмів протидії і запобігання корупції; удосконалення системи управління фінансовими і матеріальними ресурсами з метою мінімізації негативного впливу корупційної діяльності в національних інституціях сектору безпеки та оборони.
Заходи України в рамках програми ВІ на 2020 рік відображені у Робочій програмі Україна-НАТО з розбудови доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків в роботі оборонних та безпекових інституцій (ВІ) на 2020 рік.
Зазначений документ складається з 45 заходів (34 в 2019 році) та є найбільшим за обсягом за весь час участі України в програмі НАТО (з 2007 року). Перелік заходів програми може бути уточнений (доповнений) протягом року за згодою сторін.
Програму НАТО “Удосконалення військової освіти” (Defence Education Enhancement Program – DEEP) розпочато у 2007 році за пропозиціями Робочої групи з питань розвитку освіти Консорціуму оборонних академій та дослідницьких інститутів з питань безпеки програми “Партнерство заради миру”. Програма об’єднує керівництво та професорсько-викладацький склад ВНЗ країн НАТО, а також Центр досліджень з питань європейської безпеки імені Дж. Маршалла, Бюро міжнародної мовної координації, Оборонний коледж НАТО та школи НАТО в Обераммергау (Німеччина) з їх колегами з країн-партнерів.
Метою Програми є підтримка керівного та професорсько-викладацького складу військових навчальних закладів у реформуванні системи військової освіти.
На сьогодні участь у реалізації Програми беруть 13 держав-партнерів (Азербайджан, Афганістан, Вірменія, Грузія, Ірак, Казахстан, Мавританія, Молдова, Монголія, Сербія, Туніс, Узбекистан та Україна).
Україна приєдналася до DEEP у жовтні 2012 року за результатами домовленостей досягнутих в ході засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР). Практичну її реалізацію розпочато в липні 2013 року. До участі в програмі залучені вищі навчальні заклади складових сектору безпеки і оборони України та Національної академії державного управління при Президентові України.
Роботу зосереджено за наступними напрямами:
розвиток системи дистанційної освіти;
інноваційні методики освіти та викладання;
удосконалення мовної підготовки;
лідерство;
теорія управління;
психологічні, правові та практичні аспекти ведення бойових дій;
стандарти НАТО щодо системи управління сухопутних військ, повітряних сил та військово-морських сил;
короткотермінові курси для керівництва обраних ВНЗ;
військові ігри та комп’ютерне моделювання навчань;
цивільно-військові відносини;
інформаційна безпека;
підготовка штабних офіцерів;
комунікаційні навички викладача і командира;
математичне моделювання безпекових питань;
економічна безпека.
З 2015 року окремим напрямом діяльності Програми є допомога Україні в удосконалені системи підготовки сержантського складу.
Трастовий фонд НАТО з удосконалення системи командування, управління, зв'язку та обміну інформацією
Мета – удосконалення національних спроможностей у сфері системи управління та зв’язку структур сектору безпеки і оборони України та її реформування відповідно до стандартів НАТО.
Основні проекти:
обмін досвідом та знаннями, що включає фахову підготовку особового складу та надання консультативно-дорадчої допомоги з впровадження стандартів НАТО у системи управління та зв’язку;
забезпечення засобами захищеного супутникового зв’язку та їх експлуатація;
реалізація Регіональної програми з безпеки повітряного простору (Regional Airspace Program), у тому числі розгортання систем відображення повітряної обстановки на визначені командні пункти Повітряних Сил ЗС України;
розвиток ситуаційної обізнаності, у тому числі надання відповідного програмного забезпечення та фахової підготовки персоналу.
Координація діяльності Трастового фонду здійснюється:
з боку України – Командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України;
з боку НАТО – Керівною радою Трастового фонду за участю країн-учасниць.
Виконавчим органом проектів є Агенство НАТО зв’язку і інформації (NATO communication and information Agency – NCIA). Окремі проекти Трастового фонду узгоджуються з Європейською організацією безпеки повітряного руху (EUROCONTROL) в рамках окремої угоди.
Трастовий фонд НАТО із знешкодження вибухонебезпечних предметів та протидії саморобним вибуховим пристроям
Трастовий фонд започатковано у липні 2016 року на запит української сторони для підвищення спроможностей Збройних Сил та інших структур сектору безпеки і оборони знешкоджувати вибухонебезпечні предмети та протидіяти саморобним вибуховим, що широко застосовуються на території України Російською Федерацією, а також у миротворчих операціях.
Реалізація проектів здійснюється в рамках підписаної 13 грудня 2018 року Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки та постачання про реалізацію проекту Трастового фонду НАТО із знешкодження вибухонебезпечних предметів та протидії саморобним вибуховим пристроям.
Мета: розвиток спроможностей України у сфері протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям.
Основні напрями діяльності:
адаптація (створення) нормативно-правової бази;
розвиток спроможностей підрозділів, підготовка фахівців, досягнення взаємосумісності;
створення системи збору інформації про мінні загрози, узагальнення доповідей про мінну обстановку та розповсюдження досвіду протидії визначеним загрозам, попередження цивільного населення в районах операцій.
Проекти Трастового фонду:
удосконалення нормативно правової бази, що регламентує діяльність Збройних Сил України та інших структур сектору безпеки і оборони з знешкодження вибухонебезпечних предметів та протидії саморобним вибуховим пристроям;
досягнення взаємосмісності та впровадження стандартів НАТО у діяльність спрямовану на підтримку безпеки цивільного населення від вибухонебезпечних предметів та саморобних вибухових пристроїв.
Трастовий фонд НАТО із надання допомоги Україні з медичної реабілітації (протезування) військовослужбовців
Основні проекти у рамках діяльності Трастового фонду:
- координація заходів з лікування та медичної реабілітації в медичних закладах країн-членів та партнерів НАТО поранених в зоні АТО/ООС українських військовослужбовців;
- закупівля та встановлення медичного, реабілітаційного обладнання та спеціально обладнаних мікроавтобусів для перевезення інвалідів;
- професійно-реабілітаційне навчання;
- підготовка фахівців з медичної реабілітації;
- підтримка підготовки та участі національної команди в марафонах Морської Піхоти США, Іграх Нескорених, швидкісних маршах ветеранів.
Мета: вивчення основних уроків з досвіду гібридної війни Російської Федерації в Україні та розробка рекомендацій для аналізу і протидії гібридним загрозам.
Практична взаємодія України та Альянсу у сфері протидії гібридним загрозам розпочалась у 2016 році за результатами спільного дослідження, що було проведено у січні – липні 2016 року фахівцями науково-дослідних установ та організацій країн-членів Альянсу та України під егідою Організації НАТО з науки та технологій.
Тематичні кластери:
Модель гібридного конфлікту (дослідження методів і засобів гібридної війни та надання сприяння у розробці моделі конфлікту та інструментів запобігання або врегулювання конфлікту);
Система управління кризами (сприяння розробці інтегрованої міжвідомчої системи управління кризовими ситуаціями, обмін теоретичним та практичним досвідом, сприяння розбудові стійкості національних інституцій для запобігання та протидії гібридним загрозам);
Захист критичної інфраструктури (сприяння у розбудові стійкості критичної інфраструктури, передусім кібер- та енергетичної, обмін досвідом у побудові стратегій, аналіз гібридних загроз критичній інфраструктурі, розробка інструментів для підвищення стійкості та керівних вказівок для органів державної влади);
Стратегічні комунікації (сприяння розумінню інформаційних аспектів гібридної війни та розробці інформаційної стратегії протидії гібридним загрозам, розвиток національного потенціалу у стратегічних комунікаціях).
Координація діяльності Платформи здійснюється:
з боку України – Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінету Міністрів України;
з боку НАТО – Департаментом політичних справ та політики безпеки Міжнародного секретаріату НАТО. Узгодження планів діяльності здійснюється Керівною радою Платформи за участю країн-учасниць Платформи.
Спільна робоча група Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва (СРГО) створена у березні 2004 року під егідою Комісії Україна-НАТО (КУН) для координації реалізації практичних заходів співробітництва та обміну інформацією у сфері озброєнь.
Мета СРГО - прагматичне використання можливостей міжнародної кооперації в інтересах розвитку озброєння і військової техніки та національного оборонно-промислового комплексу.
Співголови СРГО:
з української сторони – заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;
зі сторони НАТО – заступник Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій – директор Департаменту оборонних інвестицій Міжнародного Секретаріату НАТО.
Засідання СРГО проводяться, як правило, почергово у штаб-квартирі НАТО та на території України кожні півроку. За результатами засідань СРГО сторонами схвалюється/оновлюється Дорожня карта оборонно-технічної співпраці на відповідний рік.
В ході засідань розглядаються результати участі представників України у спільних заходах оборонно-технічної співпраці:
засіданнях Конференції національних директорів з озброєння НАТО та її робочих груп/підгруп;
діяльності Комітету НАТО зі стандартизації;
опрацюванні та оновленні технічних стандартів, інших документів НАТО з питань озброєнь;
діяльності підгруп Ради НАТО з питань консультації, командування та управління;
багатонаціональних проектів Концепції «Розумної оборони» НАТО;
дослідженнях Промислово-дорадчої групи НАТО (NIAG) та Організації НАТО з науки та технологій (STO);
Крім того, у рамках СРГО розглядається актуальні питання участі України:
проектах трьох Трастових фондів НАТО/ПзМ в оборонно-технічній сфері (щодо модернізації системи зв’язку та автоматизації; з реформування систем логістики і стандартизації ЗС України; з утилізації в Україні застарілих боєприпасів, легких озброєнь та стрілецької зброї);
партнерствах з підтримки та інших проектах Агенції НАТО з підтримки та постачання (NSPA);
заходах, що проводяться в рамках Системи кодифікації НАТО;
реалізації Програми з обміну даними про повітряну обстановку.
Починаючи з 2018 р., у зв'язку з призупиненням діяльності Спільної робочої групи Україна-НАТО з економічної безпеки, до сфери відповідальності СРГО включені також питання специфічних економічнихаспектівбезпеки і оборони.
Системна участь представників України у заходах ОТС дозволяє:
використовувати кращі технічні стандарти/методики провідних країн світу упродовж життєвого циклу озброєння і військової техніки (дослідження, розроблення, виробництва, експлуатації, зберігання, модернізації, ремонту, відновлення та утилізації);
розвивати виробничий та науково-технічний потенціал, а також конкурентоспроможність підприємств національного ОПК.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але ви можете вільно користуватися ним.