• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Співробітництво у сфері оборони та безпеки
Опубліковано 11 травня 2020 року о 18:17

Спільна робоча група Україна – НАТО з питань воєнної реформи створена у 1998 році з метою реалізації положень Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. 

Головною метою діяльності СРГ ВР є сприяння підтриманню воєнно-політичного діалогу та забезпечення практичного співробітництва України з Альянсом у сфері безпеки та оборони.

Співголови СРГ ВР:

української частини – перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;

з боку Альянсу – заступник Генерального секретаря НАТО з питань операцій.

Завдання СРГ ВР:

сприяння трансформаційним процесам сектору безпеки і оборони України з метою адаптації до європейських і євроатлантичних норм і стандартів;

залучення консультативної та експертної допомоги Альянсу для формування і реалізації завдань реформування оборонного і безпекового сектору держави;

забезпечення реалізації спільних проектів практичного співробітництва у сфері безпеки і оборони, започаткованих під егідою СРГ ВР.

Формати проведення засідань СРГ ВР:

засідання СРГ ВР високого рівня – проводяться щорічно, почергово у Києві та у Брюсселі за участю співголів Групи;

засідання СРГ ВР у форматі ключової групи – проводяться як правило в штаб-квартирі НАТО під егідою Комітету з питань партнерств та колективної безпеки.

Основні проекти, що реалізуються під егідою СРГ ВР:

1. Програма професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України (Professional Development Рrogram – PDP).

2. Ініціатива НАТО/ПЗМ з розбудови цілісності, доброчесності, прозорості та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних та безпекових інституцій (Building Integrity – BI).

3. Програма НАТО "Удосконалення військової освіти" (Defence Education Enhancement Program – DEEP).

4. Трастові фонди на підтримку обороноздатності України (започатковані під час засідання Комісії Україна – НАТО на вищому рівні під час самітів НАТО в Уельсі та Варшаві у вересні 2014 року та липні 2016 року відповідно). 

5. Мережа партнерства Україна-НАТО з підвищення обізнаності громадянського суспільства (Partnership Network).

6. Платформа Україна – НАТО з вивчення досвіду гібридної війни в Україні.

Програма Україна – НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони (NATO – Ukraine Professional Development Program - PDP) була започаткована у жовтні 2005 року під егідою Спільної робочої групи Україна-НАТО  з питань воєнної реформи (СРГ ВР) на виконання домовленостей, досягнутих за результатами засідання Комісії Україна-НАТО. 

Мета: допомога Україні у професійній підготовці та підвищенні кваліфікації цивільних фахівців сектору безпеки та оборони, а також підтримка ключових реформ та виконання завдань, пов’язаних з євроатлантичною інтеграцією України. 

Згідно з новою Політикою, затвердженою 7 липня 2017 р. за результатами проведеної оцінки реалізації Програми у період 2006-2016, пріоритетами на 2017 – 2021 рр. визначено: 

  • розширення професійних знань фахівців, що опікуються питаннями співробітництва  з НАТО та євроатлантичної інтеграції, задіяних у виконанні КПД та річних національних програм під егідою Комісії Україна - НАТО (РНП); 
  • сприяння Україні у проведенні реформ складових сектору безпеки та оборони, у т.ч. у контексті їх реформування; 
  • участь у підвищенні рівня стійкості державних органів України шляхом забезпечення професійної підготовки відповідних фахівців, відповідальних за вирішення питань безпеки, з якими стикається Україна; 
  • розбудова потенціалу українських агенцій з професійного розвитку, що сприятиме формуванню власного потенціалу для підготовки фахівців сектору безпеки та оборони України. 

Координація діяльності Програми здійснюється: 

з боку України – Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінету Міністрів України; 

з боку НАТО – Департаментом операцій Міжнародного секретаріату НАТО. 

Узгодження політики і планів діяльності здійснюється Керівною радою за участю країн-учасниць Програми.

Програма з розбудови цілісності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків в оборонних та безпекових інституціях (Building Integrity Initiative, Програма ВІ) започаткована у листопаді 2007 року за погодженням країн-членів Ради євроатлантичного партнерства НАТО (РЄАП) на підтримку Плану дій Партнерства з розбудови оборонних інституцій (“Partnership Action Plan on Defence Institution Building - PAP-DIB”).

Політику Програми схвалено на Саміті НАТО у Варшаві у 2016 році. На саміті в Брюсселі у липні 2018 року лідери країн-членів Альянсу відзначили Звіт про реалізацію політики НАТО в галузі безпеки 2017 року.

З січня 2019 року Альянсом розпочалась IV фаза реалізації Програми. Участь у програмі бере 31 країна.

Завдання з антикорупційної діяльності передбачені Програмою, відображаються в річних національних програмах України на відповідний рік, а також у цілі партнерства “Розбудова доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків”, яку включено до нового пакету цілей партнерства в рамках участі України у Процесі планування та оцінки сил (ППОС).

Метою Програми ВІ є надання допомоги у запровадженні в національних оборонних і безпекових інституціях ефективного, доброчесного і прозорого менеджменту, зміцнення механізмів протидії і запобігання корупції, удосконалення системи управління фінансовими і матеріальними ресурсами.

Ресурсне та організаційне забезпечення здійснюється за допомогою Трастового фонду НАТО за рахунок фінансових внесків Болгарії, Норвегії, Польщі, Швейцарії та Великобританії. Виконавчий агент та менеджер Програми – Департамент з операцій Міжнародного секретаріату НАТО.

Інституціями, які безпосередньо залучені до імплементації Проекту є МС НАТО; Міжнародна неурядова організація “Transparency International”; Навчально-тренувальний центр при Академії оборони Великобританії; Школа НАТО (Обераммергау, ФРН); Інститут менеджменту оборонних ресурсів та Школа післядипломної освіти (Монтерей, США); Женевський Центр демократичного контролю над збройними силами (DCAF), інші.

 

Основні напрями реалізації Програми ВІ 

1. Самооцінка національних структур сектору оборони і безпеки на предмет виявлення корупційних ризиків (загроз) в процесах управлінської діяльності та ресурсного менеджменту (шляхом сприяння зацікавленим країнам в її організації та проведенні).

2. Практична допомога у розробці та імплементації Програм з антикорупційної діяльності у відповідних оборонних і безпекових органах зацікавлених країн (як наступний крок для забезпечення імплементації рекомендацій Самооцінки).

3. Освіта та підготовка У рамках Програми ВІ функціонує мережа спеціалізованих курсів, а також курси, що проводяться на базі Академії оборони Великобританії, Школи НАТО (Обераммергау, Німеччина), навчально-тренувальних центрів в Туреччині, Боснії і Герцеговині, Болгарії та Сербії.

Вона також надає сприяння і практичну допомогу країнам в організації власних курсів з антикорупційної тематики.

Крім цього надається сприяння у запровадженні антикорупційного тренінгу для особового складу миротворчих підрозділів перед направленням в миротворчі операції.

4. Формування пулу провідних міжнародних експертів на добровільній основі для сприяння проведенню Самооцінок, надання цільової підтримки у розробці і реалізації планів з антикорупційної діяльності у секторі безпеки і оборони, а також у якості інструкторів і викладачів при проведенні навчальних заходів. На цей час база експертів налічує близько 70 осіб.

5. Узагальнення та розповсюдження провідного досвіду з організації діяльності подолання корупції в секторі безпеки і оборони.

Участь України в Програмі ВІ

Україна приєдналася до Програми у травні 2008 року за результатами засідання  Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи.  У червні 2013 року Україна приєдналася до Цільової підпрограми реалізації Програми у форматі Ради міністрів оборони країн південно-східної Європи.

Співробітництво України в рамках Програми спрямоване: на запровадження ефективної, доброчесної і прозорої системи управління; зміцнення механізмів протидії і запобігання корупції; удосконалення системи управління фінансовими і матеріальними ресурсами з метою мінімізації негативного впливу корупційної діяльності в національних інституціях сектору безпеки та оборони.

Заходи України в рамках програми ВІ на 2020 рік відображені у Робочій програмі Україна-НАТО з розбудови доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків в роботі оборонних та безпекових інституцій (ВІ) на 2020 рік.

Зазначений документ складається з 45 заходів (34 в 2019 році) та є найбільшим за обсягом за весь час участі України в програмі НАТО (з 2007 року). Перелік заходів програми може бути уточнений (доповнений) протягом року за згодою сторін.

Програму НАТО “Удосконалення військової освіти” (Defence Education Enhancement Program – DEEP) розпочато у 2007 році за пропозиціями Робочої групи з питань розвитку освіти Консорціуму оборонних академій та дослідницьких інститутів з питань безпеки програми “Партнерство заради миру”. Програма об’єднує керівництво та професорсько-викладацький склад ВНЗ країн НАТО, а також Центр досліджень з питань європейської безпеки імені Дж. Маршалла, Бюро міжнародної мовної координації, Оборонний коледж НАТО та школи НАТО в Обераммергау (Німеччина) з їх колегами з країн-партнерів. 

Метою Програми є підтримка керівного та професорсько-викладацького складу військових навчальних закладів у реформуванні системи військової освіти. 

На сьогодні участь у реалізації Програми беруть 13 держав-партнерів (Азербайджан, Афганістан, Вірменія, Грузія, Ірак, Казахстан, Мавританія, Молдова, Монголія, Сербія, Туніс, Узбекистан та Україна). 

Україна приєдналася до DEEP у жовтні 2012 року за результатами домовленостей досягнутих в ході засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР). Практичну її реалізацію розпочато в липні 2013 року. До участі в програмі залучені вищі навчальні заклади складових сектору безпеки і оборони України та Національної академії державного управління  при Президентові України. 

Роботу зосереджено за наступними напрямами: 

  • розвиток системи дистанційної освіти;
  • інноваційні методики освіти та викладання; 
  • удосконалення мовної підготовки;
  • лідерство; 
  • теорія управління; 
  • психологічні, правові та практичні аспекти ведення бойових дій; 
  • стандарти НАТО щодо системи управління сухопутних військ, повітряних сил та військово-морських сил; 
  • короткотермінові курси для керівництва обраних ВНЗ; 
  • військові ігри та комп’ютерне моделювання навчань; 
  • цивільно-військові відносини; 
  • інформаційна безпека; 
  • підготовка штабних офіцерів; 
  • комунікаційні навички викладача і командира; 
  • математичне моделювання безпекових питань; 
  • економічна безпека. 

З 2015 року окремим напрямом діяльності Програми є допомога Україні в удосконалені системи підготовки сержантського складу. 

Трастовий фонд НАТО з удосконалення системи командування, управління, зв'язку та обміну інформацією

Мета – удосконалення національних спроможностей у сфері системи управління та зв’язку структур сектору безпеки і оборони України та її реформування відповідно до стандартів НАТО. 

Основні проекти: 

  • обмін досвідом та знаннями, що включає фахову підготовку особового складу та надання консультативно-дорадчої допомоги з впровадження стандартів НАТО у системи управління та зв’язку; 
  • забезпечення засобами захищеного супутникового зв’язку та їх експлуатація; 
  • реалізація Регіональної програми з безпеки повітряного простору (Regional Airspace Program), у тому числі розгортання систем відображення повітряної обстановки на визначені командні пункти Повітряних Сил ЗС України; 
  • розвиток ситуаційної обізнаності, у тому числі надання відповідного програмного забезпечення та фахової підготовки персоналу. 

Координація діяльності Трастового фонду здійснюється

  • з боку України – Командуванням Повітряних Сил Збройних Сил України; 
  • з боку НАТО – Керівною радою Трастового фонду за участю країн-учасниць. 

Виконавчим органом проектів є Агенство НАТО зв’язку і інформації (NATO communication and information Agency – NCIA). Окремі проекти Трастового фонду узгоджуються з Європейською організацією безпеки повітряного руху (EUROCONTROL) в рамках окремої угоди. 


Трастовий фонд НАТО із знешкодження вибухонебезпечних предметів та протидії саморобним вибуховим пристроям 

Трастовий фонд започатковано у липні 2016 року на запит української сторони для підвищення спроможностей Збройних Сил та інших структур сектору безпеки і оборони знешкоджувати вибухонебезпечні предмети та протидіяти саморобним вибуховим, що широко застосовуються на території України Російською Федерацією, а також у миротворчих операціях. 

Реалізація проектів здійснюється в рамках підписаної 13 грудня 2018 року Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки та постачання про реалізацію проекту Трастового фонду НАТО із знешкодження вибухонебезпечних предметів та протидії саморобним вибуховим пристроям. 

Мета: розвиток спроможностей України у сфері протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям.

Основні напрями діяльності: 

  • адаптація (створення) нормативно-правової бази; 
  • розвиток спроможностей підрозділів, підготовка фахівців, досягнення взаємосумісності; 
  • створення системи збору інформації про мінні загрози, узагальнення доповідей про мінну обстановку та розповсюдження досвіду протидії визначеним загрозам, попередження цивільного населення в районах операцій. 

Проекти Трастового фонду:

  • удосконалення нормативно правової бази, що регламентує діяльність Збройних Сил України та інших структур сектору безпеки і оборони з знешкодження вибухонебезпечних предметів та протидії саморобним вибуховим пристроям;
  • досягнення взаємосмісності та впровадження стандартів НАТО у діяльність спрямовану на підтримку безпеки цивільного населення від вибухонебезпечних предметів та саморобних вибухових пристроїв.

Мета: вивчення основних уроків з досвіду гібридної війни Російської Федерації в Україні та розробка рекомендацій для аналізу і протидії гібридним загрозам. 

Практична взаємодія України та Альянсу у сфері протидії гібридним загрозам розпочалась у 2016 році за результатами спільного дослідження, що було проведено у січні – липні 2016 року фахівцями науково-дослідних установ та організацій країн-членів Альянсу та України під егідою Організації НАТО з науки та технологій. 

Тематичні кластери: 

Модель гібридного конфлікту (дослідження методів і засобів гібридної війни та надання сприяння у розробці моделі конфлікту та інструментів запобігання або врегулювання конфлікту); 

Система управління кризами (сприяння розробці інтегрованої міжвідомчої системи управління кризовими ситуаціями, обмін теоретичним та практичним досвідом, сприяння розбудові стійкості національних інституцій для запобігання та протидії гібридним загрозам); 

Захист критичної інфраструктури (сприяння у розбудові стійкості критичної інфраструктури, передусім кібер- та енергетичної, обмін досвідом у побудові стратегій, аналіз гібридних загроз критичній інфраструктурі, розробка інструментів для підвищення стійкості та керівних вказівок для органів державної влади);

Стратегічні комунікації (сприяння розумінню інформаційних аспектів гібридної війни та розробці інформаційної стратегії протидії гібридним загрозам, розвиток національного потенціалу у стратегічних комунікаціях). 

Координація діяльності Платформи здійснюється:

з боку України – Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінету Міністрів України;

з боку НАТО – Департаментом політичних справ та політики безпеки Міжнародного секретаріату НАТО. Узгодження планів діяльності здійснюється Керівною радою Платформи за участю країн-учасниць Платформи.

Спільна робоча група Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва (СРГО) створена у березні 2004 року під егідою Комісії Україна-НАТО (КУН) для координації реалізації практичних заходів співробітництва та обміну інформацією у сфері озброєнь.

Мета СРГО - прагматичне використання можливостей міжнародної кооперації в інтересах розвитку озброєння і військової техніки та національного оборонно-промислового комплексу.

Співголови СРГО:

з української сторони – заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;

зі сторони НАТО – заступник Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій – директор Департаменту оборонних інвестицій Міжнародного Секретаріату НАТО.

Засідання СРГО проводяться, як правило, почергово у штаб-квартирі НАТО та на території України кожні півроку. За результатами засідань СРГО сторонами схвалюється/оновлюється Дорожня карта оборонно-технічної співпраці на відповідний рік.

В ході засідань розглядаються результати участі представників України у спільних заходах оборонно-технічної співпраці:

  • засіданнях Конференції національних директорів з озброєння НАТО та її робочих груп/підгруп;
  • діяльності Комітету НАТО зі стандартизації;
  • опрацюванні та оновленні технічних стандартів, інших документів НАТО з питань озброєнь;
  • діяльності підгруп Ради НАТО з питань консультації, командування та управління;
  • багатонаціональних проектів Концепції «Розумної оборони» НАТО;
  • дослідженнях Промислово-дорадчої групи НАТО (NIAG) та Організації НАТО з науки та технологій (STO);
  • випробуваннях, дослідницьких багатонаціональних навчаннях НАТО.


Крім того, у рамках СРГО розглядається актуальні питання участі  України:

  • проектах трьох Трастових фондів НАТО/ПзМ в оборонно-технічній сфері (щодо модернізації системи зв’язку та автоматизації; з реформування систем логістики і стандартизації ЗС України; з утилізації в Україні застарілих боєприпасів, легких озброєнь та стрілецької зброї);
  • партнерствах з підтримки та інших проектах Агенції НАТО з підтримки та постачання (NSPA);
  • заходах, що проводяться в рамках Системи кодифікації НАТО;
  • реалізації Програми з обміну даними про повітряну обстановку.


Починаючи з 2018 р., у зв'язку з призупиненням діяльності Спільної робочої групи Україна-НАТО з економічної безпеки, до сфери відповідальності СРГО включені також питання специфічних економічних аспектів безпеки і оборони.

Системна участь представників України у заходах ОТС дозволяє:

  • використовувати кращі технічні стандарти/методики провідних країн світу упродовж життєвого циклу озброєння і військової техніки (дослідження, розроблення, виробництва, експлуатації, зберігання, модернізації, ремонту, відновлення та утилізації);
  • розвивати виробничий та науково-технічний потенціал, а також конкурентоспроможність підприємств національного ОПК.
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux