Народжений у с. Прилбичі у знатній галицькій родині, Андрей Шептицький у грудні 1900 року був номінований  на посаду Галицького Митрополита, на якій і залишався до своєї смерті у 1944 році.
Він завжди був провідником української національної ідеї, і за час служіння був активним учасником українського національного руху як на Галичині, так і поза нею.

Митрополит Андрей Шептицький віддав багато сил освітянсько-виховній та видавничій діяльності, створив у Львові гімназію, підтримував українське приватне шкільництво та  щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства. За його ініціативою було також створено Львівський національний музей та український університет у Львові.

За час свого служіння Шептицький доклав значних зусиль для розбудови греко-католицької церкви як в Україні, так і за кордоном, був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму.

Незважаючи на дуже складні та мінливі політичні умови, Шептицький до своїх останніх днів лишався вірним сином українського народу та назавжди останеться в пам’яті як один із найвпливовіших українських діячів ХХ століття.