Підвищення обороноздатності України, реформування її армії та оборонно-промислового комплексу за стандартами Північноатлантичного альянсу - ефективна відповідь на агресію з боку Росії. Саме ці питання обговорювалися на засіданні Спільної робочої групи Україна-НАТО високого рівня з питань воєнної реформи, яке відбулося у Києві. Про результати засідання в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів виконуючий обов'язки глави Місії України при НАТО Єгор Божок.
- Спочатку хочу дізнатися вашу думку про кадрові рішення. В інформаційному просторі, експертному середовищі України широко коментується призначення голови Місії України при НАТО посла Ігоря Долгова на посаду заступника міністра оборони з європейської інтеграції...
- Власне, Альянс наголошує, що архіважливою запорукою реформи сектору безпеки і оборони є професіоналізм тих, хто втілює ці перетворення. Приємно відзначити, що в Україні спостерігаються позитивні зрушення у цій сфері. У Міноборони і Генштабі Збройних Сил України формується команда спеціалістів із серйозним досвідом роботи по лінії НАТО. Маю на увазі керівництво та офіцерів департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міноборони і головного управління євроатлантичного співробітництва Генштабу.
Логічним у цьому контексті є призначення глави Місії України при НАТО Ігоря Долгова на посаду заступника міністра оборони з європейської та євроатлантичної інтеграції. Посол Долгов - високопрофесійний дипломат з багатим досвідом взаємодії з різноманітними міжнародними структурами, у тому числі, з глибокими знаннями специфіки Альянсу.
- Тоді перейдемо до Спільної робочої групи Україна-НАТО високого рівня з питань воєнної реформи. Які підсумки її діяльності?
- Результати формальних та кулуарних консультацій у рамках проведеного минулого тижня засідання цієї групи потрібно розглядати в контексті політичної та практичної взаємодії нашої держави з Альянсом. Цей контекст формується під впливом двох чинників.
По-перше, НАТО послідовно дотримується позиції, що брутальна агресія Росії проти України підірвала безпековий баланс, сформований на Європейському континенті після Другої світової та холодної війн. Розпалена Москвою за допомогою різноманітних політичних, економічних, інформаційних та військових методів криза на території України не є внутрішньою українською проблемою або двостороннім конфліктом. НАТО однозначно наголошує на тому, що розпочата Кремлем гібридна війна є викликом безпеці євроатлантичного простору в цілому і НАТО, зокрема. Водночас, Альянс твердо переконаний, що стабільна і безпечна Україна в межах її міжнародно визнаних кордонів є одним із ключових факторів безпеки союзників та їх партнерів у європейському регіоні і поза його межами.
Відповідно, на ситуацію, яка склалася, НАТО реагує у два способи. Йдеться про серйозне посилення оборони союзників на східному та південно-східному флангах; створення для захисту цих кордонів потужних колективних сил надшвидкого реагування; нарощування спроможності з протидії гібридній війні.
Іншим шляхом є надання Україні широкого спектру політичної, практичної та матеріально-технічної підтримки для боротьби з російською агресією і посилення обороноздатності. З цим пов'язаний другий чинник, який формує сучасний зміст відносин України з НАТО. Останні події переконливо засвідчили, що єдиною можливістю для нашої держави забезпечити власну безпеку, є участь у колективній системі оборони. Найпотужнішою такою системою у світі є НАТО.
Підхід Президента України до втілення у життя цього завдання на нинішньому етапі чітко окреслений МЗС: «Україна готується до членства в НАТО, а не просить про нього». Втім, членство в Альянсі - це не тільки гарантія захисту, але і здатність належно захищатися.
- Захищатися, індивідуально і колективно, але за стандартами НАТО?
- Дійсно, для відповідності критеріям членства в НАТО наша держава має провести кардинальне реформування всіх сфер внутрішнього життя, насамперед сектору безпеки і оборони, армії, оборонно-промислового комплексу.
На саміті в Уельсі глави держав та урядів Альянсу підтвердили налаштованість надати грунтовну підтримку в реформуванні оборонного сектору нашої держави за натівськими стандартами. Відповідна робота здійснюється на основі нещодавно затвердженої Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2015 рік, спеціально створених чотирьох трастових фондів НАТО для України, низки інших започаткованих або відкритих для нашої держави програм та проектів Альянсу. В Україну були також відряджені спеціальні радники з відповідних питань.
Про серйозність намірів НАТО забезпечити реформування України у відповідності зі своїми стандартами свідчить той факт, що першочерговою ціллю своєї підтримки Альянс обрав системи управління військами та логістики, а також офіцерський і сержантський корпус Збройних сил України. Як відомо, вони складають хребет будь-якої армії.
Для належної організації роботи з реформування згаданих вище та всіх інших елементів оборонного та безпекового сектору Україні необхідно завершити формування бачення майбутнього безпеки держави. Над проектами відповідних стратегічних, програмних документів нині працює Апарат РНБО у взаємодії з найкращими фахівцями НАТО у сфері оборонного планування.