Військова агресія Росії проти України фактично зруйнувала сучасну систему безпеки і стабільності, підірвала міжнародно-правовий порядок світу, спричинила серйозні загрози для євроатлантичної цивілізації. Реагуючи на ці виклики Північноатлантичний альянс заявив про рішучу підтримку України, висловив готовність надати допомогу у зміцненні оборонного і безпекового сектору держави. Про актуальне партнерство між Україною і Альянсом в умовах військової агресії РФ та майбутнє самого блоку у світі, який змінився, в інтерв'ю Укрінформурозповів глава Місії України при НАТО Посол Ігор Долгов.

- Пане посол, Україна подала до штаб-квартири НАТО заявку на отримання військово-технічної допомоги. Які на сьогодні стан та перспективи розгляду в урядах країн-членів Альянсу цього запиту?

- Ми продовжуємо активно працювати над отриманням Україною військово-технічної допомоги у рамках існуючих механізмів співробітництва з НАТО. Наразі, така заявка передана до штаб-квартири Альянсу та вивчається країнами, які висловили бажання надати таку допомогу Україні.

Водночас слід зазначити, що Міжнародний військовий штаб Альянсу не має власних сил і засобів, тому ми очікуємо, що отримання допомоги здійснюватиметься у рамках двостороннього співробітництва із зацікавленими країнами.

- Нещодавно Північноатлантична рада направила в Україну групу консультативної підтримки НАТО. Які першочергові завдання та порядок взаємодії з українською стороною цієї експертної місії?

- Події, які відбуваються в Україні та навколо неї, підтверджують, що проведення реформи в оборонній сфері є нагальним питанням державного значення. На моє тверде переконання, такі реформи доцільно здійснювати з максимальним використанням експертної допомоги НАТО. І наразі цей напрям співробітництва з Альянсом є одним з найбільш пріоритетних.

Для визначення шляхів отримання експертної допомоги ми плануємо найближчим часом провести низку зустрічей та консультацій як в Україні, так і в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. У ході таких консультацій очікується обговорення поточного стану Збройних сил та інших складових сектору безпеки і оборони України, напрямів їх реформування та розвитку. Будуть також уточнені обсяги відповідної допомоги, що може бути надана з боку держав-членів НАТО.

- Окрім оборонного сектору Альянс заявив про готовність сприяти реагуванню на кризові ситуації у цивільному вимірі. Про що тут йдеться?

- Іншим важливим напрямом співпраці України з НАТО є співробітництво у сфері захисту цивільного населення та критичної інфраструктури. Саме у цьому контексті на звернення української сторони Північноатлантична рада Альянсу направила до України групу консультативної підтримки НАТО.

Група, до складу якої увійшли цивільні експерти НАТО із захисту об'єктів критичної інфраструктури та захисту цивільного населення, перебувала в Україні з 5 по 8 квітня. Спільно з українськими органами державної влади вони опрацьовували плани аварійного реагування на надзвичайні ситуації на об'єктах ядерної промисловості (атомних станціях) України в умовах існуючих та потенційних загроз цілісності території нашої країни, функціонуванню важливих стратегічних об'єктів та захисту цивільного населення.

- Що має стати підсумком роботи цих експертів в Україні?

- За результатами проведеної роботи експерти НАТО нададуть українській стороні рекомендації щодо покращення аварійного реагування на ядерних об'єктах, підвищення рівня готовності до можливих загроз у сфері фізичного захисту АЕС, а також щодо захисту цивільного населення, яке проживає в зоні потенційних ризиків.

Особливо хотів би привернути увагу, що зазначена місія експертів НАТО є не лише черговим елементом практичного співробітництва з Альянсом. Цей крок є важливим політичним сигналом про рішучу готовність НАТО та її держав-членів до консолідованих рішень та дій у забезпеченні підтримки Україні в ці складні часи на всіх напрямах.

- Як українська сторона оцінює порядок денний та очікувані результати саміту НАТО, який відбудеться у Кардіффі у вересні?

- На мою думку, питання, які планується розглянути під час чергового Саміту НАТО в Уельсі 4-5 вересня, є назрілими, актуальними та важливими як для самих держав-членів Альянсу, так і для його партнерів.

Як відомо, головною темою Саміту визначено «Майбутнє НАТО». Очевидно, мова йтиме і про рівень військових спроможностей НАТО для виконання поставлених завдань, і про підвищення сумісності між силами союзників та країнами-партнерами, і про удосконалення системи військової освіти та підготовки, і про посилення системи стримування та колективної оборони. Обговорюватимуть також подальший розвиток партнерських відносин шляхом розбудови оборонних спроможностей та участі в операціях з метою спільного сприяння безпеці і стабільності.

Окрім того, розглядатиметься питання подальшої співпраці НАТО з Афганістаном у світлі завершення місії Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ), а також започаткування нової небойової тренувально-дорадчої місії під назвою «Рішуча підтримка» після 2014 року.

- Відомо, що військова агресія Росії проти України, руйнування з боку Кремля сучасної системи безпеки і стабільності у світі, викликали нагальну необхідність внесення змін до порядку денного саміту...

- У своєму виступі на Брюссельському форумі 21 березня генсекретар НАТО Андерс Фог Расмуссен дуже влучно зафіксував нову дефініцію, або, якщо бажаєте, нову формулу світу, в якому сьогодні діє Альянс - «світ, який змінився». Але ж ще трохи більше трьох років тому, в новій стратегічній концепції НАТО від 2010 року, йшлося про «світ, який змінюється»...

Вирішальним фактором для переоцінки Альянсом оточуючого політико-безпекового середовища стала військова агресія Росії проти України. Це - криза, що «змінила правила гри».

І, безумовно, вона має наслідки і з точку зору порядку денного саміту в Уельсі. Адже незаконна анексія Росією Криму тільки підтвердила важливість ролі НАТО і певним чином допомогла «зміцнити трансатлантичні зв'язки» між американськими та європейськими союзниками. Агресивні дії Росії проти України, порушення нею міжнародного права та вже усталених принципів міжнародної безпеки є серйозним викликом сучасній системі євроатлантичної безпеки.

Водночас, слід враховувати, що порядок денний Саміту, так само як і окремі заходи в рамках цього форуму, ще не сформовані. Саме тому в червні в штаб-квартирі НАТО будуть проведені засідання на рівні міністрів оборони та міністрів закордонних справ.

- На якому рівні планується участь української сторони у цій високій зустрічі?

- Україна як особливий партнер НАТО має високу зацікавленість у проведенні в рамках цьогорічного Саміту НАТО засідання Комісії Україна-НАТО на вищому рівні (на рівні глав держав та урядів - ред.). Вважаю, що цей захід стане важливим елементом політичного діалогу між Україною та Альянсом, оскільки востаннє зустріч у такому форматі відбулася ще в 2008 році в Бухаресті.

Окрім цього, Україна як контрибутор поточної місії МССБ в Афганістані та потенційний операційний партнер місії «Рішуча підтримка» візьме участь у засіданні на вищому рівні, присвяченому обговоренню цих питань.

Андрій Лавренюк, Брюссель. 11 квітня 2014 року.

Посилання на джерело