Ігор Долгов очолює посольство України у Королівстві Бельгія, представляє Україну у Великому Герцогстві Люксембург, одночасно керуючи Місією України при НАТО. В інтерв'ю УКРІНФОРМу Посол розповів про актуальні питання євроатлантичного діалогу України, про те, як в Альянсі оцінюють внутрішні реформи у нашій державі та чого Україні чекати від подальшої співпраці з НАТО.
Безпекова "матриця" для Євро-2012
- Ігорю Олексійовичу, якими є результати консультацій української сторони з експертами НАТО з питань надання допомоги у підвищенні рівня безпеки під час Євро-2012?
- На сьогодні продовжується активна взаємодія України з Північноатлантичним альянсом у сфері забезпечення безпеки під час чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. 30 січня у Брюсселі у рамках Комітету з планування надзвичайних ситуацій цивільного характеру, який є одним з органів Міжнародного секретаріату НАТО, відбулося чергове засідання групи з консультативної підтримки, присвячене Євро-2012. За результатами засідання було прийнято низку рішень щодо технічної та експертної допомоги українським службам швидкого реагування. Зокрема, завершено підготовку документу, що отримав назву "матриця". Це перелік завдань із забезпечення різних аспектів безпеки, способів і механізмів взаємодії та форматів технічної підтримки, яка включатиме перелік необхідного обладнання. Це засоби для визначення отруйних речовин, радіологічних матеріалів, вибухівки, медичне устаткування для надання швидкої екстреної допомоги тощо. Через Центр реагування на надзвичайні ситуації та катастрофи НАТО розповсюджено запит української сторони щодо надання певних видів обладнання для забезпечення масових заходів під час Євро.
Хочу відзначити, що у засіданні взяли участь не лише експерти з країн-членів Альянсу, але й фахівці з країн-партнерів, які мають "свіжий" досвід з організації масштабних спортивних заходів міжнародного рівня. Це, зокрема, Австрія та Швейцарія, що приймали чемпіонат Європи з футболу у 2008 році, Швеція та Фінляндія, які цього року проводитимуть чемпіонат світу з хокею.
Практичним елементом консультативної підтримки має стати проведення в Україні семінару та командно-штабних навчань щодо готовності до надзвичайних ситуацій цивільного характеру під час масштабних спортивних змагань. Очікується, що з боку НАТО участь у семінарі візьмуть експерти з організації міжнародних спортивних змагань у галузі цивільного захисту, реагування на катастрофи, охорони правопорядку, охорони здоров'я та антитерористичної діяльності.
Оборонна реформа - пріоритет у співробітництві з НАТО
- Які основні результати виконання Україною Річної національної програми співробітництва з НАТО у 2011 році, зокрема за остаточними оцінками представників Альянсу, та на що зроблено акцент у проекті документу на 2012 рік?
- В оцінці виконання Річної національної програми (РНП) у 2011 році, яка була підготовлена Міжнародним секретаріатом НАТО та погоджена 28 державами-членами Альянсу, основний висновок полягає в тому, і це цитата, що "упродовж року Особливе партнерство між НАТО і Україною продовжило поступовий розвиток". Альянс заохочує Україну забезпечити своєчасну координацію процесу РНП та визначити відповідний персонал і повноваження міжвідомчих робочих груп, які здійснюватимуть нагляд над її виконанням.
Альянс оцінив результати внутрішніх реформ в Україні. Уряд просунувся у структурних реформах на підтримку європейської інтеграції, а також вжив заходів з подолання економічної кризи. Вітається миротворча діяльність України, участь в операціях, що здійснюються під егідою НАТО, ЄС та ООН, проведення міжнародних військових навчань.
Щодо пріоритетів на 2012 рік. Повертаючись до суті та ідеології цього документу, хочу акцентувати увагу на тому, що цей інструмент взаємодії має річний характер, але окреслює широке коло пріоритетів і завдань. Безумовно, у центрі співробітництва з НАТО, як з військово-політичним Альянсом, є взаємодія і отримання консультативної допомоги з метою продовження воєнної реформи в Україні. Наголошується, що й оборонна реформа повинна стати одним із елементів докорінної трансформації українського суспільства, що триває.
Водночас Міністерство закордонних справ України вбачає удосконалення реалізації майбутніх РНП за такими напрямками: визначення більш чітких термінів виконання заходів і досягнення бажаних результатів, удосконалення і деталізація методів моніторингу і оцінок результатів, а також оптимізація відповідальності міністерств та державних установ за кожний запланований вид діяльності, кількість яких зараз налічує 36.
- На якому етапі перебуває опрацювання питання з можливого направлення інженерного підрозділу Збройних сил України для виконання завдань у складі сил КФОР під проводом НАТО у Косово?
- Це передбачалося планом операції, що проводять сили КФОР під проводом НАТО на території Косово. Пропозиція української сторони надати інженерний підрозділ відповідає потребам третього етапу цієї операції, який передбачає подальше скорочення сил у регіоні та поступове згортання операції. Але, на жаль, з кінця липня-початку серпня 2011 року на півночі Косово значно погіршилася безпекова ситуація, продовжується блокування головних автошляхів, порушена свобода пересування підрозділів КФОР та Місії Європейського Союзу з законності та правопорядку в Косово (EULEX). Головна проблема полягає у продовженні протистояння, з елементами періодичного загострення, владних структур Косово із сербською етнічною меншиною на півночі Косово з широкого кола питань законності та правопорядку. Враховуючи таку нестабільність ситуації, формат операції КФОР на найближчу перспективу залишається без змін.
Водночас, за умови встановлення стабільності та конструктивного розв'язання існуючих протиріч, особливо на півночі Косово, не виключається зміна поточного формату операції та відповідна оптимізація складу сил КФОР. У випадку реалізації такого сценарію подій, Україна продовжить участь у виконанні завдань в Косово та готова надати до складу сил КФОР важкий інженерний підрозділ. Він буде спроможний проводити розвідку, розмінування та забезпечити вільне пересування підрозділів КФОР. При цьому українська сторона висуває обмеження щодо неможливості застосування цього підрозділу для безпосередньої участі у заходах з нейтралізації громадських заворушень.
Мільярд товарообігу з перспективою росту
- Пане Посол, з огляду на завершення у Бельгії внутрішньополітичної кризи, які основні заходи двостороннього українсько-бельгійського співробітництва заплановані на 2012 рік?
- Цей рік є ювілейним для українсько-бельгійських відносин. Оскільки 20 років тому, 10 березня, Україна і Королівство Бельгія встановили, а в історичному аспекті відновили, дипломатичні відносини.
Політична криза в Бельгії загальмувала певною мірою графік двосторонніх заходів минулого року, частину з яких прийшлося відкласти на пізніші терміни. Одним з таких заходів є друге засідання міжурядової Змішаної комісії з торговельно-економічного та фінансового співробітництва. Наразі ми домовляємося з нашими бельгійськими колегами щодо термінів проведення цього важливого засідання, яке має сприяти подальшому розвитку двосторонніх економічних відносин.
Хочу відзначити, що після кризових років та певного спаду в двосторонніх торгівельно-економічних відносинах, на сьогодні ми повернулися до обсягів товарообігу, якій був зафіксований у кращі передкризові роки. За попередніми даними, можна упевнено говорити, що упродовж 2011 року ми перевершили показник в 1 млрд доларів. Це хороший результат, і є всі підстави сподіватися, що товарообіг буде зростати.
Найближчим часом має бути підписана Дорожня карта двосторонніх відносин, яка визначає перспективи співпраці на 2012-2014 роки та має сприяти зміцненню стосунків як на державному, так і на регіональному рівнях в усіх галузях двосторонніх відносин.
Особливо важливою для нас є підтримка Бельгії, а також Люксембургу, європейських прагнень України.
Крім того, буде поновлено активний політичний діалог на високому рівні, у тому числі в межах міжнародних заходів. У бельгійському уряді ми бачимо нові обличчя на посадах прем'єр-міністра, міністра закордонних справ, відтак важливим є встановлення прямих контактів з їх українськими колегами.
- Який є порядок денний та основні очікування від візиту Голови Верховної ради України Володимира Литвина до Люксембургу?
- Українська сторона очікує пожвавлення політичного діалогу між Києвом та Люксембургом. У межах офіційного візиту Голови Верховної Ради України Володимира Литвина до Люксембургу 13-14 лютого відбудуться зустрічі керівника українського парламенту з главою держави - Великим Герцогом Анрі, Головою Палати депутатів Люксембургу Лораном Мозаром, з головою Парламентської комісії з питань закордонних та європейських справ, оборони, співробітництва та імміграції Беном Файо та членами цієї комісії. Крім цього, у порядку денному офіційного візиту передбачені зустрічі з мером міста Люксембург Ксавье Беттелем та з президентом Європейського інвестиційного банку Вернером Хойєром.
Під час українсько-люксембурзьких переговорів та зустрічей планується обговорення широкого спектру питань двостороннього співробітництва, європейської та міжнародної проблематики.
Хотів би відзначити високий рівень нашої співпраці у межах міжнародних організацій, тотожність позицій двох держав з більшості актуальних питань європейського та міжнародного порядку денного, а також необхідність посилення дієвого співробітництва у рамках ООН та НАТО.
Від цього візиту ми очікуємо, насамперед, підтримки курсу України на європейську інтеграцію, створення зони вільної торгівлі, просування внутрішній реформ.